«Із безлічі професій на Землі, Які вже є, яких ще будуть вчити, Є головна, як вічний сущий хліб, І назва цій професії – УЧИТЕЛЬ»
Головна | Реєстрація | Вхід | RSS Вівторок, 2017.10.24, 12:30 |Вітаю Вас Відвідувачі
Категорії розділу
Сторінка пошуківця [1]
Проекти пошукового загону "Юність" імені Ігоря Валюка
Учительські династії [8]
Школи Христинівщини [25]
Книга вдячності Учителю [46]
Христинівчани - викладачі вузів [3]
Знамениті освітяни Христинівщини [6]
Історія шкільної освіти в Україні [14]
Сучасний стан освіти Христинівщини [1]
Вчителі-ветерани Великої Вітчизняної війни [16]
Творчість вчителів [1]
Воїни АТО - випускники шкіл Христинівщини [9]
Наше опитування
Учительські діти в школі?

Всього відповідей: 12
Статистика
Хмарка тегів
Погода
Друзі сайту

Наша рідна школа

Пошук
Loading
Головна » Віртуальні галереї

Всього матеріалів в каталозі: 130
Показано матеріалів: 21-30
Сторінки: « 1 2 3 4 5 ... 12 13 »

Христинівська районна державна адміністрація
Відділ освіти
Мережа

У 50 навчальних закладах Христинівського району надаються освітні послуги для 5026 дітей. У тому числі:

ДНЗ – 26, вихованців – 1543, відсоток охоплення – 82 (обл. –  75,4).

ЗНЗ – 24, учнів 3483.

ПНЗ – 4, вихованців 1248, відсоток охоплення – 35,8 (обл. – 31) .

Кадри

Навчально-виховний процес забезпечують 721 педагогічні працівники.

Сучасний стан освіти Христинівщини | Переглядів: 409 | Додав: Razak | Дата: 2012.02.03 | Коментарі (0)

Н.В.Мельник,   заступник з виховної роботи 

В Орадівській школі, що знаходиться в Христинівському районі Черкаської області викладає хімію Строга Галина Дементіївна. Коли  зустрічаю її, постійно шкодую,що не народилась поетом чи художником. Така прекрасна Жінка, така чудова Людина, такий великий Педагог гідна, щоб образ її уславили в віках. Довго думала, як розповісти про неї.  На щастя, нещодавно мені на очі потрапив вірш. Я навіть не знайшла ім’я його автора, та він був би гордий за те, що я використала його твір, щоб розповісти про такого Вчителя.


Орадівська ЗОШ І - ІІІ ст. | Переглядів: 376 | Додав: Razak | Дата: 2012.10.13 | Коментарі (1)

Осередки шкільництва

У другій половині ХІХ – на початку ХХ ст. Активну діяльність у галузі освіти розгорнули земства. Вони будували і утримували на свої кошти школи,формували шкільну мережу для впровадження загального початкового навчання. Земські школи краще, ніж інші, відповідали проблемам часу та сприяли собистісному розвитку учнів. Через земства українське громадянство прагнуло прискорити шкільні реформи, впливати на освітню політику влади.

Реакцією прогресивних сил на низький рівень писемності населення стало відкриття в Києві 1859 р. Недільних шкіл длядорослих. Ініціатори цієї справи – студенти Київського університету, зокрема Михайло Драгоманов.

Свідомі представники Українського суспільства відкривали і утримували школи за свій кошт. Однією з кращих приватних гімназій вважалася колегія Павла Галагана, заснована в Києві в 1871 р. До колегії, яка складалася зі старших класів , приймали здібних юнаків різних станів. У колегії було створено необхідні умови для навчання і всебічного розвитку учнів.  Вихованці колегії офіційно вивчали український фольклор.


СТАНОВЛЕННЯ МОДЕРНОЇ ПЕДАГОГІЧНОЇ ДУМКИ, ПЕРІОД ПЕДАГОГІЧНОГО ПРОСВІТНИЦТВА В УКРАЇНІ

Цей період охоплює все ХІХ ст. і завершується 1905 роком. У ХІХ столітті територія України була поділена між двома імперіями: Австро-Угорщиною та Росією, що вплинуло і на розвиток культури, шкільництва, педагогічної думки. Проте основні чинники, формували педагогічну думку, пов’язані не з політикою, а з типом мислення, їх національною ідентифікацією, само ідентифікацією, світоглядом.

На російській території України шкільна освіта розбудовувалась, керуючись Валуєвським циркуляром (1863 р.) та Ємським указом(1876 р.), які обмежували викладання українською мовою, що спричинило занепад української культури. В умовах духовного самодержавного терору національне шкільництво розвивалось завдяки ініціативам і самовідданій праці свідомої інтелігенції, яка створювала просвітницькі асоціації – братства. Програмними вимогами однією з таких асоціацій – української студентської організації «Братство Тарасівців» - було проголошено загальну безплатну й обов’язкову школу та культуру нації.


Загиблий ужгородський офіцер був родом з Миколаєва          Уночі з 25 на 26 липня 2014 року  під час оборони аеропорту Луганська героїчно загинув випускник (1994 р.) Христинівської ЗОШ №2  офіцер  Дмитро Георгієв. 

    Гео́ргієв Дмитро́ В'ячесла́вович (нар. 17 серпня 1977МиколаївСРСР — пом. 25 липня 2014Луганськ,Україна) — український військовик, капітан, заступник начальника штабу в/ч А-1778 Ужгородського гірничо-піхотного батальйону 128-ї окремої механізованої бригади Сухопутних військ ЗС України. Загинув в ході антитерористичної операції на сході України при обороні луганського аеропорту.

http://uzhgorod.in/ua/novini/2014/sentyabr/sim_uzhgorods_kih_vijs_kovih_posmertno_stali_pochesnimi_gromadyanami_mista

http://www.president.gov.ua/documents/18285.html

http://uzhgorod.in/ua/novini/2014/iyul/uzhgorod_proviv_v_ostannyu_put_sche_odnogo_geroya_dmitra_georgieva_foto

 

Вічна пам'ять героям | Переглядів: 272 | Додав: Razak | Дата: 2015.01.17 | Коментарі (0)

     Війна по своїй суті – явище жахливе і кровопролитне. У всі часи поле брані забирало найсвітліші уми, на алтар боротьби кидались найкращі людські і економічні ресурси. Людство постійно накопичує запаси зброї, нині вони настільки великі, що кожну людину від мала до велика, можна знищити десятки разів, а достатньо  ж всього один раз.

     Друга світова війна по своїх масштабах, кількості  учасників, задіяної техніки, її наукового потенціалу набрала досі не перевершених обсягів. Ця війна стала важким випробуванням для всього цивілізованого людства.

     Протягом чотирьох років спільно з іншими  народами вів виснажливу боротьбу за свободу та незалежність рідної землі і великий український народ.


 СЛАВНИЙ ШЛЯХ ВЕТЕРАНА

     В житті є події і люди, які полишають в нашій памяті глибокий слід. До них, насамперед, можна віднести Велику  Вітчизняну війну і чи не найтиповішого її учасника, нашого земляка Івана Андроновича Нещадима. Про нього варто мовити тепле, вдячне слово.

    Часто зринають в його пам’яті спогади про своїх побратимів, з якими разом дивилися смерті  у вічі і з якими доля розвела уже назавжди. Згадує молодість свою, пропахлу порохом і димом , згадує як стогнала рідна земля , як рятували її,  як вижили і вистояли. Бо таке забути не можна . Ніколи. До  кінця днів своїх.

     Також, як і в кожної людини, знайдеться у спогадах найсвітліше. Для Івана Андроновича такими незабутніми та дорогими залишилися 35 років праці учителем і директором шкільних закладів. Саме за плідну працю на освітянській ниві нагороджений Знаком «Відмінник народної освіти України».


Адреса 
20041, Черкаська область, Христинівський район,
с. Сичівка, вул. Галети І

Телефон 96-3-47




Сичівська ЗОШ І - ІІ ст. | Переглядів: 459 | Додав: Razak | Дата: 2011.12.10 | Коментарі (0)

Адреса: с. Синиця Христинівського району, вул. Леніна, 65
Телефон:  99-3-40
Директор: Білан Наталія Вікторівна
Синицька ЗОШ І - ІІІ ст. | Переглядів: 784 | Додав: Razak | Дата: 2012.09.22 | Коментарі (0)

Знову тяжке горе на Черкащині: В Донецькій області загинув боєць з ХристинівкиУ Христинівці попрощалися із учасником АТО Сергієм Попиком.

Молодший лейтенант,   командир танку

Попик Сергій Іванович загинув 8 січня у боях на Донеччині.

Сергій родом з м. Христинівки, 1987 року народження. Був призваний на Одещині. Загинув у районі Великої Новоселівки.

Побратими згадують, як загинув Сергій.

— Це було на його блокпосту, де він відбив не одну атаку, – каже бойовий побратим Володимир Перепелиця, старший механік-водій. — Того дня все було спокійно. У той момент, коли почався обстріл, Сергій вискочив перший, вхопив автомат, вхопив телефон і побіг в окоп, а ми за ним. Прямо з окопа він намагався доповісти нашій артилерії, куди треба вести вогонь, звідки нас обстрілюють. За ним стояв ще один солдат, хлопець з піхоти. Міна влучила прямо в окоп. Хлопця дуже сильно понівечило, а решта дісталась Сергію. Коли ми змогли до них дібратися, він ще дихав. Але поки ми його відкопали, на жаль, ознак життя вже не було, — з болем розповідає Перепелиця.

Вічна пам'ять героям | Переглядів: 503 | Додав: Razak | Дата: 2015.01.18 | Коментарі (0)

Головна » Віртуальні галереї
Матеріали зібрав і підготував Богдан Миколайович Калиндрузь © 2017