«Із безлічі професій на Землі, Які вже є, яких ще будуть вчити, Є головна, як вічний сущий хліб, І назва цій професії – УЧИТЕЛЬ»
Головна | Реєстрація | Вхід | RSS П`ятниця, 2024.03.29, 14:39 |Вітаю Вас Відвідувачі
Категорії розділу
Орадівська ЗОШ І - ІІІ ст. [1]
Христинівська ЗОШ I - III ст. № 2 [11]
Христинівська спеціалізована ЗОШ I - III ст. № 1 [19]
Христинівська ЗОШ I - III ст. [7]
Верхняцький НВК «Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №1-ліцей» [3]
Верхняцька ЗОШ І - ІІІ ст.№ 2 [0]
Шельпахівська ЗОШ І - ІІІ ст. [1]
Ягубецька ЗОШ І - ІІІ ст. [1]
Шукайводська ЗОШ І - ІІІ ст. [0]
Осітнянська ЗОШ І - ІІ ст. [0]
Сичівська ЗОШ І - ІІ ст. [0]
Кузьминогребельська ЗОШ І - ІІІ ст. [0]
Ліщинівська ЗОШ І - ІІІ ст. [0]
Івангородська ЗОШ І - ІІІ ст. [0]
Пеніжківська ЗОШ І - ІІ ст. [0]
В. Севастянівська ЗОШ І - ІІІ ст. [1]
В. Севастянівський НВК [0]
М. Севастянівська ЗОШ І - ІІІ ст. [0]
Синицька ЗОШ І - ІІІ ст. [0]
Розсішська ЗОШ І - ІІІ ст. [0]
Угловатська ЗОШ І - ІІІ ст. [1]
Заячківська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів [1]
Міні-чат
200
Наше опитування
Учительські діти в школі?

Всього відповідей: 14
Статистика
Хмарка тегів
Погода
Друзі сайту

Наша рідна школа

Пошук
Loading
Головна » Віртуальні галереї » Книга вдячності Учителю » Христинівська спеціалізована ЗОШ I - III ст. № 1

Вдячне слово М. С. Попику та Н. І.Мельник

              Гончарук (Редько) Олена Василівна

випускниця Христинівської середньої школи № 1

       У кожної людини живі спогади про дитячі та шкільні роки. І скільки б не пройшло часу, подумки ми часто повертаємось туди, куди ніколи не повернемось. По-різному складається життя, але ти пам’ятаєш ту людину, завдяки якій була обрана твоя спеціальність. Професія вчителя колись була вшанована більше, ніж у сьогодення. Нас виховували батьки, нас виховувала школа і, мабуть, з покоління в покоління передавалась думка,  що вчитель – то святиня. На жаль, час минув. І наша держава забула, що немає ні президента, ні депутата без учителя. У моєму житті зустрічались тільки прекрасні та розумні вчителі, яких я згадую з пошаною і любов'ю. Когось давно вже немає на цій землі, а у когось сива-сива сивина і тільки очі, сповнені тепла і ласки, нагадують про улюбленого учителя. Чомусь зараз модно говорити про вчителя все. А у ті шістдесяті роки, коли ми навчались, за вчителя молились, його завжди чекали у класі, його зустрічали і проводжали з усмішкою і любов΄ю. Давно закінчили школу, але у пам΄яті  живі уроки української мови та літератури, які вела Мельник Наталія Іванівна, уроки російської літератури, географії, хімії, біології. Не було поганих учителів, кожен по-своєму  був кладом.

     Життя склалося так, що через декілька років прийшла у свою школу працювати. Працювала старшою піонервожатою. А потім учителем. Мені здається, що доля посміхалася мені. На своєму життєвому шляху не зустрічала поганих людей, поганих педколективів. Але з особливою повагою згадую директора Христинівської школи № 1(у якій навчалася і працювала) Попика Мефодія Сергійовича. Невисокий, худенький, але скільки толерантності,  вихованості, культури. Якою добротою і  щирістю віяло від цієї людини. Скільки тепла і поваги він віддавав не тільки дітям, а й своїм колегам. З ним можна було поговорити на любу тему. Я не пам΄ятаю випадку, щоб він на когось підвищив голос. А коли він аналізував уроки, то це була справжня майстерність. Я навчалась у нього  відношенню до дітей. Можливо, я ніколи у класах не підвищувала голос  тому, що завжди пам΄тала його слова: " Ти помовч, а клас заспокоється, і тоді тільки проводь урок." Немає цієї людини, але у моєму серці завжди його посмішка і його поради. Мабуть, тому у мене ніколи не було поганих учнів, бо поряд були такі  Великі педагоги, як Мефодій Сергійович Попик, як Мельник Наталя Іванівна і багато інших.

Категорія: Христинівська спеціалізована ЗОШ I - III ст. № 1 | Додав: Razak (2012.01.28)
Переглядів: 731 | Теги: Вдячне слово, Мельник Наталя Іванівна, Попик Мефодій Сергійович | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]
Головна » Віртуальні галереї
Матеріали зібрав і підготував Богдан Миколайович Калиндрузь © 2024