Принзюк Тетяна Олексіївна
директор
Великосевастянівської ЗОШ І-ІІІ ступенів, учитель української мови і
літератури
Низький
уклін, учителю від Бога
Незважаючи
на те, що людина живе у матеріальному світі, духовні потреби завжди визнавались
вищими цінностями особистості. Духовно
багата людина своїми справами, культурою, добротою, справедливістю збагачує світ і себе в ньому.
Велику роль в цьому
відіграє література. Завдання її – виховувати людину з активною
життєвою позицією, з
твердими переконаннями, яка працює творчо і натхненно.
Література всеосяжна
за змістом, високоідейна. Саме вона навчає і розвиває, зацікавлює мистецтвом
слова. Багатодатним
матеріалом у цьому сенсі є література рідного
краю. Це джерело таке велике і невичерпне,
що хочеться
припасти до нього і пити, збагачуючись духовно.
Христинівщина щедра
літературними талантами. Серед них
височіє постать мого земляка, Учителя
від Бога, Криницького
Віталія Івановича. Дивишся на цього літнього,
посрібленого сивиною чоловіка, і дивуєшся
звідки він черпає скільки енергії, сили, любові до
життя. Уже багато років
він не втомлюється звертатися до земляків, оспівувати
красу рідного краю і людських почуттів. Усі
значущі події в районі
знаходять відображення
у його віршах.
З Божою допомогою складає рядок до рядка, вірш до вірша, книжку до книжки.
Літературна студія «Зернятко», яку він
очолює, випустила у світ багатьох талановитих дітей. Саме
він, Віталій Іванович, розкрив їх здібності, посіяв у їх
душах зерна прекрасного.
Тому і тягнеться до нього дітвора, не дає ні відпочивати, ні старіти, завжди
мусить відчувати Учитель себе молодим.
Я знаю Віталія Івановича дуже давно. Пам'ятаю його ще
школяркою, потім зустрічалися на партійній роботі, згодом - на
освітянській ниві. Тепер ми плідно працюємо разом. Вихованці нашої школи - члени літературної студії «Зернятко». Дехто закінчив школу, але на їх місце
прийшли інші.
Літературний творчий процес не переривається.
А все почалось
з того, що на уроки літератури рідного краю я принесла перші збірки юних поетів. Учні
з великим задоволенням слухали вірші своїх ровесників, бо поезія близька
їм своєю тематикою, зрозуміла формою. В їх віршах звучить любов до України, до батьків, до рідної землі. В них - радість і біль першого кохання, відчуття краси землі, на якій вони живуть. Дивуємося і захоплюємося
геніальністю і поетичністю віршів Учителя і його вихованців.
Звичайно, все, що звучить у віршах, ми відчуваємо, але сказати про це
дано не кожному, бо це - дар Божий. Щедро, пригорщами дано його Віталію
Івановичу. Школярі нашої школи
з нетерпінням чекають нових
випусків альманаху «Зернятко», адже там вміщені і їх вірші та їх товаришів. Особливо
шанують вірші Віталія Івановича. Найбільшою радістю була зустріч
земляка і його
вихованців у нашій школі на засіданні літературної світлиці «Земля моя - колиска України» за участю
заступників директорів школи з навчально-виховної роботи
району. Після цієї зустрічі школярі ще більше усвідомили, що
мусять знати де їх коріння, їх витоки. А місце, звідки пішли вони,
має бути тим
маяком, який ніколи не згасне.
Ми
горді тим, що Віталій Іванович - випускник нашої школи. У 2009 році він і його однокласники
відзначили 55-річний
ювілей. І знову він залишив нам своє напутнє слово, а випускникам побажав щасливої долі.
Хочеться
низько вклонитися вам, Учителю від Бога, побажати
міцного здоров'я, плідної праці, ніколи
не старіти душею. І нехай ще багато збірок вийде під Вашим мудрим керівництвом.
Несіть до людей любов, віру, надію, добро, радість.
15,06.2009р., с. Велика Севастянівка
|