«Із безлічі професій на Землі, Які вже є, яких ще будуть вчити, Є головна, як вічний сущий хліб, І назва цій професії – УЧИТЕЛЬ»
Головна | Реєстрація | Вхід | RSS Субота, 2017.05.27, 01:22 |Вітаю Вас Відвідувачі
Категорії розділу
Орадівська ЗОШ І - ІІІ ст. [1]
Христинівська ЗОШ I - III ст. № 2 [11]
Христинівська спеціалізована ЗОШ I - III ст. № 1 [19]
Христинівська ЗОШ I - III ст. [7]
Верхняцький НВК «Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №1-ліцей» [3]
Верхняцька ЗОШ І - ІІІ ст.№ 2 [0]
Шельпахівська ЗОШ І - ІІІ ст. [1]
Ягубецька ЗОШ І - ІІІ ст. [1]
Шукайводська ЗОШ І - ІІІ ст. [0]
Осітнянська ЗОШ І - ІІ ст. [0]
Сичівська ЗОШ І - ІІ ст. [0]
Кузьминогребельська ЗОШ І - ІІІ ст. [0]
Ліщинівська ЗОШ І - ІІІ ст. [0]
Івангородська ЗОШ І - ІІІ ст. [0]
Пеніжківська ЗОШ І - ІІ ст. [0]
В. Севастянівська ЗОШ І - ІІІ ст. [1]
В. Севастянівський НВК [0]
М. Севастянівська ЗОШ І - ІІІ ст. [0]
Синицька ЗОШ І - ІІІ ст. [0]
Розсішська ЗОШ І - ІІІ ст. [0]
Угловатська ЗОШ І - ІІІ ст. [1]
Заячківська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів [1]
Наше опитування
Учительські діти в школі?

Всього відповідей: 10
Статистика
Хмарка тегів
Погода
Друзі сайту

Наша рідна школа

Пошук
Loading
Головна » Віртуальні галереї » Книга вдячності Учителю » Христинівська спеціалізована ЗОШ I - III ст. № 1

Заслуженому вчителю України Криницькому В. І.

 Неситов  Олександр Віталійович

вихованець   студії   «Зернятко», учасник обласного конкурсу юних поетів  Черкащини  «Тарасовими шляхами», випускник   Христинівської спеціалізованої школи І-ІІІ ступенів №  1  ім.О.Є.Корнійчука, учитель  української  мови  і літератури  та   зарубіжної літератури, випускник Уманського державного педагогічного університету їм. Павла Тичини, а  нині редактор   міської газети «Христинівська сорока»

 

Мій шлях у журналістику

    Здавалося, ще зовсім недавно я тримав у руках перший випуск поетичного альманаху «Зернятко», до якого увійшли і мої віршовані рядки, а вже вийде з друку дев'ятий. І навіть не віриться, що з часу мого першого знайомства зі студією «Зернятко»  та  Криницьким  Віталієм  Івановичем  минуло близько двадцяти років. Все було ніби вчора.

       Писати я почав доволі  рано - років у 8-9. Спочатку складав казочки  та дитячі оповіданнячка, а потім - вірші. Писав, але ні з ким не ділився своєю творчістю. А десь уже в класі  десятому,  наважився показати кілька поезій своєму класному керівнику - учительці російської мови і літератури Ганні Єгорівній  Кравченко. Через мить  я  опинився перед директором школи. Але не тому, що там було щось погане, а тому, що директором школи, в якій я навчався, на той час був керівник  літературної студії  «Зернятко» Віталій  Іванович Криницький.

     Звичайно, мої тодішні вірші  були ще далекі від ідеалу, технічно  недосконалі, я відчував потребу втручання педагога-вчителя. І Віталій Іванович, як, мабуть, ніхто інший, відповідав у моїй свідомості цьому довірливому, завжди шанованому в народі слову «вчитель». Відповідав він і зовнішнім виглядом, і своєю доступною творчістю, витримкою, і своїм спілкуванням на рівних. Згодом я пересвідчився, що у своїх сподіваннях не помилився. Віталій Іванович має  дивовижний педагогічний дар вчити собою. Пам'ятаю, як читав свої твори і отримував у відповідь  делікатну реакцію Вчителя на почуте. Відчувалося прагнення  Віталія Івановича  допомогти і  при цьому  не зашкодити творчій душі початківця. Він ніколи  не повчав,  не хизувався. Говорив спокійно і лагідно. Його влучні зауваження мобілізували до роздумів. Він завжди уважно слухав. Віталій Іванович взагалі сповна володіє тим даром, який притаманний справжнім  мудрецям: не тільки вміти  говорити, а й уміти слухати.  Якщо є підстави, він ніколи  не скупиться  на  поради молодим, на добре слово підтримки. Тоді я зрозумів, що поезія -  не особливий  порядок  особливих слів,  а  вища  форма існування мови.

    Чи досяг Віталій  Іванович своєї  мети? Так,  це  ми бачимо по  випускниках  літературної студії (їхніх обраних життєвих дорогах, досягненнях,    позиції*). Багато  з  них зберегли все краще і надбали досвід,  з яким радо діляться не лише з колегами району, а й області та країни.  Любов  до творчості,  до  своєї  маленької   батьківщини,  шанування родинних традицій, національних звичаїв, засвоєння народних обрядів - якості,  притаманні багатьом  вихованцям студії «Зернятко».

      І саме завдяки   Віталію  Івановичу  та літературній студії «Зернятко» я, тоді ще учень школи, зміг визначитися, ким бажаю стати в майбутньому  і вступив на філологічний факультет  Уманського  пед.університету.   Після  закінчення, певний час  працював учителем,  потім завучем, директором школи.  Вчителювання  - це теж  творчість,  але я постійно прагнув  чогось  більшого,  що   згодом і привело мене  у журналістику - газету «Христинівська сорока».

    Кожного року склад студії оновлюється - її залишають випускники, а їм на зміну приходять  юні любителі поезії. Звісно, не  всі з них стануть «професійними» поетами,  але любов до красного письменства вони пронесуть   через  усе життя. А дехто з маленьких «зерняток»,  можливо, уже стали, чи ще стануть визнаними метрами.  Та  як би не складалася подальша доля вихованців літературної  студії, частинка душі кожного  студійця назавжди залишиться  у  цій царині,  яка допомогла зробити перші кроки в  літературі - творчій країні «Зернятка» разом з Криницьким Віталієм Івановичем.

                                                                                                                                                                                          Вересень,2010р., м.Христинівка

Категорія: Христинівська спеціалізована ЗОШ I - III ст. № 1 | Додав: Razak (2011.12.03)
Переглядів: 315 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]
Головна » Віртуальні галереї
Матеріали зібрав і підготував Богдан Миколайович Калиндрузь © 2017