Олександра
Олексіївна Компанієць, випускниця Христинівської середньої школи 1966 року
Про мою маму-учителя
Смірнова Ольга Федосіївна народилася
20 липня 1921 року в с.Паланка Уманського району
на Черкащині. Мати Ольги працювала в колгоспі, батько кравець. Після
закінчення семи класів у Паланці продовжила навчання в м.Умань. Ці роки були
дуже важкими для неї і для батьків, адже в сім’ї підростав брат на два роки молодший, якому
також була потрібна освіта.
На вихідні пішки добиралася з
Умані в Паланку і назад. Протягом тижня харчувалася тим, що дадуть батьки (хлібом,
варенням та картоплею); у четвер ці продукти закінчувалися і в п’ятницю жила
впроголодь, а ще потрібні були сили пішки прийти додому. Після школи поступила
в Уманський педагогічний інститут на математичний відділ, який закінчила перед
війною.
Під час окупації переховувалась
взимку в скиртах соломи на полі по кілька днів. Одного разу не змогла втекти
від облави по відправці молоді в Німеччину. Довелось тікати з потяга і все
вдалося.
Після закінчення війни в 1944
році отримала направлення працювати вчителем математики на Івано-Франківщину
в с.Мишино неподалік від міста Коломия. В той час там бандерівці вбивали, вішали
всіх, хто підтримував радянську владу,
таких людей називали «совітами».
То були нелегкі роки, мабуть ще
важчі ніж в окупації. Там познайомилась зі своїм чоловіком, який також приїхав
на ліквідацію бандерівських банд як працівник НКВД.
В 1948 році одружилися, а 31
грудня цього ж року мого батька розстріляли на очах у дружини бандерівці. Вони
з мамою йшли до друзів зустрічати Новий 1949 рік. Залишилась вдовою у 27 років з вагітністю один місяць. У вересні
1949 року народила мене - доньку Олександру. Після смерті чоловіка два
роки жила біля свекрухи, працювала в Калниболотській середній школі, що на
Звенигородщині вчителем математики 5-7 класів. Коли мені було 9 місяців, повернулася в село Паланку до матері. Отримала
призначення на роботу в с.Христинівку. Дитину залишила у матері, а сама в 1951 році почала працювати вчителем математики в селі
Христинівка. Вчилася заочно в Черкаському педагогічному інституті на
фізико-математичному факультеті, який закінчила 1956 року. З 1954 року працювала вчителем фізики.
В 1955 році почала будуватися
і тільки в 1959 змогла облаштувати одну кімнату в новобудові і забрати до себе доньку, мені виповнилося на
той час 10 років. Виховувала мене сама, але все зробила для того, щоб я мала вищу
освіту – освіту інженера-механіка.
У 1965 році Ольга Федосіївна отримала
звання Відмінника народної освіти. Виховала і навчила фізики не одне покоління
учнів.
Досягнувши пенсійного віку, ще
два роки продовжувала працювати.
Померла на 85 році 9 березня 2006
року. На її могилі викарбувані такі слова:
Учителя – удивительное племя
И если умирают - то на время.
В памяти людей знавших и любивших ее
Она будет жить вечно.
Жовтень
2011 року, м.Мукачево
|