Гуць (Нарієвська) Лариса Григорівна

випускниця Шельпахівської

загальноосвітньої школи 1987 року,

учитель математики Христинівської

загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №2

                            Учитель… 

Для багатьох це слово пов’язане з незабутніми спогадами про дитинство. 

Я відкриваю шкільний альбом і поринаю спогадами у той далекий казковий світ. Серед безлічі знайомих облич шукаю поглядом найдорожчу і найріднішу людину – свого класного керівника, учителя математики і фізики Островського Андрія Івановича, людини, яка зіграла в моєму житті вирішальну роль, адже я пішла його стежиною.

  У далекі шістдесяті молодим юнаком Андрій Іванович разом з дружиною Тамарою Григорівною після закінчення Бердичівського педагогічного інституту приїхав у наше село. Все життя промайнуло у одній і тій же школі, в одному і тому ж кабінеті, біля дошки та серед дітвори. Та у сивочолого чоловіка, якого час від часу зустрічаю, залишилася та ж молодеча виправка, та ж підтягнутість, те ж тепло в очах і добра посмішка на вустах. 

У нього двоє дорослих синів, онуки, безліч троянд у дворі, сотні випускників, багато нагород та відзнак, звання Відмінника народної освіти… Але найголовніше – глибока шана і вдячність, любов і повага у серцях його учнів.

  Не можу пригадати його роздратованим, чи втомленим, чи байдужим. Завжди добрий, відкритий і такий світлий! Все знаючий, все розуміючий, завжди готовий вислухати і прийти на допомогу, дати гарну пораду, заспокоїти теплим словом і подарувати щиру посмішку, що лине із глибини душі.