Історія

Углуватського навчально – виховного закладу «Дошкільний навчальний заклад - загальноосвітня школа 

І – ІІІ ступенів»

      Історія Углуватської загальноосвітньої школи  І – ІІІ ступенів  - це спільна історія сіл Углуватка, Зоряне і Чайківка, що ввійшли до складу укрупленого колгоспу імені Димитрова. Зникло з карти, як географічна назва, в 1951 році село Притика, яке безпосередньо межувало з селом Угловатою.

       Страшні картини умов життя дореволюційного села виразно проявились на його культурі. Затурканість і не писемність були постійними супутниками народу. Зате церква і шинок займали провідне місце на селі.

        На початку ХХ століття сільські общини (1907 – 1910) на своїх сходках вирішили за зібрані кошти з селян побудувати школи для своїх дітей. З великими труднощами через земства вдалося збудувати в Угловаті в 1911 році, а в Притиці – в 1914 році два невеликі будинки, в яких розташувалися церковно – парафіальні школи. Всіх дітей трьох класів у школі навчав один учитель (Дашковський, Купрієвич і Криворот). Кожен ряд столів з довгими лавами становив собою окремий клас. Це була не наука, а мука. Навчання тривало цілий день. Дітей навчали в школі лише читати, писати і рахувати. Навчальний рік починався з середини жовтня й закінчувався в середині квітня. Основним предметом був Закон Божий.

      До 1917 року Углувата дала народу лише одного вчителя Осадчого Германа Терентійовича.

      В 1923 році була відкрита хата-читальня, де проходили читання газет, книг, організовувались гуртки художньої самодіяльності. Всі діти шкільного віку вже були охоплені навчанням. Створено товариство «Геть безграмотність».

     В 1939 – 1940 рр. відкрита школа – семирічка.

     В 1954 році – неповна середня школа.

      В 1974 році в школі навчалося 320 учнів.

      В’ється гадюкою серед села вулиця, обсаджена з обох боків пишними розлогими яблунями та грушами. Попід дорогою два ряди білих ошатних хат. Від вулиці на всі боки розбіглись, неначе гілки дерев, вулички. Коло хат зеленіють густі садки.

     Гребля обсаджена густими, високими та кучерявими вербами, ніби обвита оксамитовим зеленим поясом. Праворуч греблі блищить ставок в очеретах, в осоці, ліворуч – зеленіють левади, ніби вишиті яскравими барвами скатерті. Густа, як руно трава доходить до самої води. Усе село ніби в розкішних шатах.

    В центрі села красуються пишні, стрункі та величаві ялини, ніби вартові, що охороняють вічний спокій тих, чиї імена навічно викарбовані на обеліску Слави та братської могили. Вишикувались в ряд магазини і магазинчики.

    Між м’якими зеленими, ніби оксамитовими туями стоїть величава Альма Матер – двоповерхова школа. Кругом неї яблуні, горіхи, троянди. Скрізь бачиш зелене – зелене море дерев, квітів, ніби купається в ньому, теплому, спокійному.

     Життя школи – то маленька історія держави, суспільства, в якому весь час стаються зміни. Не відставати ж освітянській установі. Школа, хоч трохи, та має бути попереду людству в часі і просторі.

     Це дуже добре розумів і голова колгоспу імені Димитрова Іван Порфирович Польовий. Людина романтична, омріяна і водночас дуже практична, цілеспрямована, налаштована на конкретні справи, яких йому вдалося здійснити безліч. І одна з них  - побудувати красиву, типову школу. Ознайомившись з багатьма проектами Іван Порфирович Польовий зупинився на побудові «школа – будинок культури». Щоб учні могли перейти зі школи в будинок культури для перегляду кінофільму, проведення культурних і виховних заходів, працювати в гуртках.

      Будівництво розпочалося в 1972 році за рахунок коштів колгоспу. І ось незабутній день 1 вересня 1976 року. Ранок видався теплим, яскраво світило сонечко, чи то від білих фартушків і бантів, чи від радості всіх односельців. Відкрила двері нова школа! Голова колгоспу Іван Порфирович Польовий, голова райвиконкому Трухачов В.Г., голова міжколгоспбуду Мельник В.М. перерізають червону стрічку і вручають ключ директору школи Жовноватюк Інні Василівні. З щирими словами  стали звертаються до дітей і батьків завідуючий відділом освіти Юрченко Олександр Васильович та секретар райкому партії Криниць кий Віталій Іванович. Цілий день лунали сміх, пісні і музика на території школи.

    В 2004 році отримали шкільний автобус. Є комп’ютерний клас підключений до мережі Інтернет.

     В школі діють гуртки та секції.

   Створено педагогічний колектив «Школа – дитячий садок».

   Тепер школа носить назву Углуватський навчально-виховний комплекс «Дошкільний навчальний заклад – загальноосвітня школа І – ІІІ ступенів». Працює в школі 20 вчителів. Нині в школі навчається 81 учень  в 1 – 11 класах, 12 вихованців в  дитячому  садку.