«Із безлічі професій на Землі, Які вже є, яких ще будуть вчити, Є головна, як вічний сущий хліб, І назва цій професії – УЧИТЕЛЬ»
Головна | Реєстрація | Вхід | RSS П`ятниця, 2017.06.23, 11:11 |Вітаю Вас Відвідувачі
Категорії розділу
Сторінка пошуківця [1]
Проекти пошукового загону "Юність" імені Ігоря Валюка
Учительські династії [8]
Школи Христинівщини [25]
Книга вдячності Учителю [46]
Христинівчани - викладачі вузів [3]
Знамениті освітяни Христинівщини [6]
Історія шкільної освіти в Україні [14]
Сучасний стан освіти Христинівщини [1]
Вчителі-ветерани Великої Вітчизняної війни [16]
Творчість вчителів [1]
Воїни АТО - випускники шкіл Христинівщини [9]
Наше опитування
Чи вважаєте Ви професію учителя престижною?
Всього відповідей: 11
Статистика
Хмарка тегів
Погода
Друзі сайту

Наша рідна школа

Пошук
Loading
Головна » Віртуальні галереї » Вчителі-ветерани Великої Вітчизняної війни

Боложук Василь Іванович
Боложук Василь Іванович

 Народився в с.Гребля. В родині Боложуків було пятеро дітлахів, працювати доводилось всім. З дитинства Василь Іванович відчув всю гіркоту селянської долі. В 1932-33 рр. родина пережила голодомор. Але як важко не жилося Боложукам, а вони дали змогу дітям здобути освіту. Так, зокрема, Василь Іванович в 1939 році закінчив Уманський учительський інститут і працював учителем математики та фізики  в с.Житники Жашківського району. Але в цьому році його було відкликано до армії. 

В 1939-1941 рр. Василь Іванович служив в Івано-Франківську  на Закарпатті. І раптом – війна. Він був радистом, потім – начальником радіостанції при штабі армії.

В 1941 році  біля Умані потрапив у полон, звідки чудом вдалося втекти і повернутися у Греблю. В 1944 році – знову фронт. Василь Іванович потрапив до третього батальйону 163 дивізї 1318 стрілецького полку. З цим полком він пройшов Молдавію, Угорщину, Румунію, Австрію, форсував Дунай. Наприкінці війни був відправлений у тил, в румунське місто Констанца, де в радіодивізії лейтенант Боложук прослужив до 1946 року і демобілізувався. 

Повернувся він у рідне село з нагородами – підтвердження його бойової слави. Одружився, поселився в с.Ліщинівка. Все життя вони з дружиною виконували саму найблагороднішу роботу: вона приймала в цей світ дітей (працювала акушеркою)¸ а він близько 40 років працював на педагогічній ниві, навчав їх, ставив на ноги готував до дорослого життя. Близько 20 років пропрацював Василь Іванович директором Ліщинівської школи, виховав не одне покоління дітей своїх односельців. Вони з дружиною виховали і дали вищу освіту трьом синам. Але прийшов час,  фронтовик вийшов на заслужений відпочинок та втішався онуками і правнуками, які приїздили до дідуся в гості, і дякував долі, що війна вже позаду, що він перемігши смерть, залишився живий і залишить по собі великий слід – пам’яті. Нещодавно перестало битися серце Василя Івановича , але в нашій памяті він завжди залишится справжнім учителем.

                                                                                                                             Шевчук Надія Михайлівна, вересень 2012


Категорія: Вчителі-ветерани Великої Вітчизняної війни | Додав: Razak (2012.10.08)
Переглядів: 466 | Теги: Боложук Василь Іванович | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]
Головна » Віртуальні галереї
Матеріали зібрав і підготував Богдан Миколайович Калиндрузь © 2017