«Із безлічі професій на Землі, Які вже є, яких ще будуть вчити, Є головна, як вічний сущий хліб, І назва цій професії – УЧИТЕЛЬ»
Головна | Реєстрація | Вхід | RSS П`ятниця, 2017.06.23, 11:13 |Вітаю Вас Відвідувачі
Категорії розділу
Сторінка пошуківця [1]
Проекти пошукового загону "Юність" імені Ігоря Валюка
Учительські династії [8]
Школи Христинівщини [25]
Книга вдячності Учителю [46]
Христинівчани - викладачі вузів [3]
Знамениті освітяни Христинівщини [6]
Історія шкільної освіти в Україні [14]
Сучасний стан освіти Христинівщини [1]
Вчителі-ветерани Великої Вітчизняної війни [16]
Творчість вчителів [1]
Воїни АТО - випускники шкіл Христинівщини [9]
Наше опитування
Чи вважаєте Ви професію учителя престижною?
Всього відповідей: 11
Статистика
Хмарка тегів
Погода
Друзі сайту

Наша рідна школа

Пошук
Loading
Головна » Віртуальні галереї » Вчителі-ветерани Великої Вітчизняної війни

Франчук Микола Васильович

        Автобіографія

     Я, Франчук Микола Васильович, народився 16 лютого 1921 року в родині селянина. Батьки працювали в колгоспі с.Комарівки Теплицького району Вінницької області.

     Навчався в  Комарівській середній школі, яку закінчив у 1941 р. В день випуску 10-класників почалася Велика Вітчизняна війна. Зразу ж після  випуску пішов на фронт, де перебував до 1945 року. Але в переддень Перемоги, 8 травня 1945 р., мене контузило, після чого  був непритомним вісім діб, потім лікувався ще в госпіталі в Білорусії  у м.Барановичі. Демобілізувався весною   1947р.  і зразу пішов  навчатись в Теплицький зоотехнікум. Працював трохи зоотехніком у  семи колгоспах Теплицького  району Вінницької області. Потім пішов навчатись в Уманський педінститут (заочно) та працював учителем біології і хімії в Комарівській СШ до 1961 року. Коли Комарівську СШ реорганізували в семирічку, переїхав працювати завучем виробничого навчання в Христинівській СШ №2, потім працював  учителем у цій же школі до виходу на пенсію в 1978 році. Ще 10 років працював в позавідомчій охороні (охоронцем в міжколгоспбуді).

     Зараз на заслуженому відпочинку, важко хворію, інвалід першої групи Великої Вітчизняної війни.

     В період війни керував взводом, тоді закінчив Ставропольське піхотне училище, керував ротою, був поранений під Харковом, втратив документи і до кінця війни був ще розвідником при 282 стрілковому полку, потім кавалеристом 63 кав. дивізії. Маю 2 поранення (ліва рука 7.07.1944р. та гомілка лівої ноги 13. 08. 1944 р. і контужений 8.05. 1945 р.).

     Нагороджений:

     1).”Орденом Вітчизняної війни ІІ-го ступеня”;

     2). Орденом "За мужність ІІІ-го ступеня”;

     На фронтах отримав медалі:

     "За перемогу над Німеччиною”

     "За взяття Будапешта”

     "За бойові вислуги”

     Маю 10 медалей ( ювілейні, "Медаль Г.Жукова”, "Захисника Вітчизни”, та інші.).

     Будучи на пенсії приймав активну участь в хорі ветеранів війни та праці протягом 18 років. Виховав, 3-х дітей, всі мають вищу освіту, старший син кандидат технічних наук, маю вісім онуків і правнуків.

травень 2005 року

Категорія: Вчителі-ветерани Великої Вітчизняної війни | Додав: Razak (2012.02.04)
Переглядів: 403 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]
Головна » Віртуальні галереї
Матеріали зібрав і підготував Богдан Миколайович Калиндрузь © 2017