Ви завітали на сайт, тематика якого близька кожному. Всі ми родом зі шкільного світу. Кожен має незабутні спогади про дитинство, в якому школа, учителі, однокласники, улюблені і "не зовсім" уроки, перші захоплення і розчарування...
Помандруйте нашими віртуальними галереями. Можливо зустрінете знайомі імена, захочете самі поділитися спогадами про цікаві шкільні події і вчителів, на уроки до яких "бігли" із задоволенням. А хтось отримав старт у велике життя з "легкої руки" вчителя-наставника?!
Публікація перших досліджень пошукового загону "Юність" ім.Ігоря Валюка відбулася в грудні 2011 року. Час збігає дуже швидко. Перші пошуківці вже студенти вишів - старшокурсники. Розробник сайту і перший адміністратор Калиндрузь Богдан навчається на першому курсі інженерно-фізичного факультету КПІ. Естафету дослідження історії рідного краю і, зокрема, історію освіти прийняли ми - учні 7-А класу Христинівської ЗОШ І-ІІІ ступенів №2.
Вже третій рік поспіль ми - активні пошуківці, яким небайдужі події і люди, які з нами поруч.
Якщо вам цікаво дізнатися про пошуковий загін, що започаткував роботу по збору інформації для цього сайту, і ту роботу, що вже виконана прочитайте звіт керівника (40kb).
Вересень 2014 року
Роздуми автора сайту
Швидко плине час, змінюються люди, стираються з пам’яті дати…
В моєму віці, 14 років, мало хто задумується над цими одвічними проблемами. Я ж, з обставин цілком реальних, часто зустрічаюся з ветеранами, людьми старшого віку і бачу скільки цікавих фактів із життя нашої школи, міста, району вже залишилися тільки в пам’яті цих людей.
Восьмий рік у нашій школі працює пошуковий загін «Юність» імені Ігоря Валюка, яким керує учитель інформатики Калиндрузь Любов Миколаївна. Вдома і у школі я часто чую розповіді про цікавих людей, спілкуємося з ними. Ми, пошуківці, не тільки дізнаємося про факти, але й фіксуємо їх у брошурах, буклетах, відео. Навчилися брати інтерв’ю. Дехто з нас мріє стати журналістами, операторами, займатися архівною справою. Але одне проблемне питання ще не вирішено ні в нашій школі, ні в місті. Немає у нас краєзнавчого музею, де б могли бути зібрані такі цікаві, повірте, для нас факти історії Христинівщини. Є музей у смт.Верхнячка, де не одноразово ми були на цікавих екскурсіях, є музейні виставки у районній бібліотеці, музеї в школах. Музейна справа у нашому районі якась фрагментарна. Чому? Невже за стільки років при владі не було справжнього патріота Христинівщини? Я розумію, що не вистачає коштів на все, але при співвідношенні матеріальне і духовне друге повинно мати пріоритет.
В нашому районі працюють чудові і цікаві люди. Коли пошуковий загін працював у проекті «Імена земляків на карті міста», а потім ми більш детально вивчали життєвий шлях і творчість учителя, художника і спортсмена Г.С.Турчака, то познайомилися з дуже цікавими і іменитими земляками. Розповіді про Григорія Степановича перепліталися спогадами про багатьох інших учителів школи №1, №2 м.Христинівки. Постало питання: «А чому б не створити віртуальний музей історії освіти в нашому районі?». Віртуальний музей має ряд переваг. Не потрібно коштів на його відкриття, розміщення матеріалів може бути з будь-якої точки світу і переглянути їх можна теж на будь-якому ПК, що має підключення до Інтернету.
Звертаюся до всіх, хто мав у своєму шкільному житті учителя, про якого хочеться розповісти на «весь світ». А може ветерани-педагоги хотіли б поділитися спогадами, своїм баченням сучасних проблем школи. Ми, пошуківці Христинівської ЗОШ №2, готові на будь-яку форму спілкування. Допоможіть зберегти пам’ять про людей, цікаві події. Поділіться думками про освіту у нашому районі.
Сайт edu-history.at.ua в стадії розробки. Я сподіваюся на дієву допомогу своїх земляків у наповненні його контенту.
Калиндрузь Богдан, учень 9-В класу Христинівської ЗОШ І-ІІІ ступенів №2
грудень 2011 року
Шановні, перегляньте відеосюжет, який ми випадково відзняли, завітавши у затишну крамничку "Мальва", що розташована на одній із центральних вулиць Умані. В справах пошукового загону влітку 2009 року ми поїхали до сусідньої Умані. З нами був Янов Михайло Сергійович. Крамнички, де можна купити такі необхідні речі для художника-аматора, отже, ми обминути не могли. Тут нам пощастило на зустріч із дуже цікавою емоційною господинею Кононенко Людмилою Василівною. В розмові з нею ми дізналися, що вона також христинівчанка і учениця Г.С.Турчака. Цю розмову ми і зафіксували на відео.
Коли переглядали сюжет, то звернули увагу на дуже цікаві, на наш "сучасний погляд", думки про вчителів взагалі. Перегляньте відеоролик. Чи так асоціюється учитель у ваших спогадах?
Можливо Вам захочеться поспілкуватися на цю тему у нас на ФОРУМІ.
Обміняємося думками?