Іщенко Надія Ананіївна

Випускниця Христинівської середньої школи №1   1966 року

З  днем народження

Влітку на Купала

Народила мама.

Як дар Бога - ім'я

Синочкові дала.

Гончарук (Редько) Олена Василівна

випускниця Христинівської середньої школи № 1 

      У кожної людини живі спогади про дитячі та шкільні роки. І скільки б не пройшло часу, подумки ми часто повертаємось туди, куди ніколи не повернемось. По-різному складається життя, але ти пам’ятаєш ту людину, завдяки якій була обрана твоя спеціальність. Професія вчителя колись була вшанована більше, ніж у сьогодення. Нас виховували батьки, нас виховувала школа і, мабуть, з покоління в покоління передавалась думка,  що вчитель – то святиня.

 В 1944 році служив у Радянській Армії на Тихоокеанському флоті. Приймав участь у війні з Японією в 1945 році, займав посаду командира-гарматника берегової артилерії.

Під час служби в армії був нагороджений "Орденом Вітчизняної війни ІІ ступеня”, орденом "За мужність” та багатьма медалями, зокрема, медаллю "За перемогу над Японією”.

Прослуживши  в армії  7 років, демобілізувався  в грудні 1951р.

Після служби в  армії працював у райкомі комсомолу і  паралельно навчався у вечірній школі №4 м.Христинівки (теперішня ЗОШ І-ІІІ ступенів №1)

У 1953 році поступив в Уманський державний педагогічний інститут на фізико-математичний факультет.

Адреса

20010, Черкаська область, Христинівський район,  

с. Ботвинівка, вул. Леніна, 25.

В школі навчається 22 учні, з яких високий рівень знань мають 2 учні (9,1 %), достатній – 12 ( 54,5%), середній -8 (36,4%). Якість знань – 62%.

 Автобіографія вчителя-ветерана  Великої Вітчизняної війни 

     Я, Березок Василь Харлампович, народився 7 червня 1926 р. в с.Заячківка Христинівського району Київської області. В 7 років поступив у Заячківську семирічну школу і закінчив її у 1941 році. З 1941 по  березень 1944 року  перебував на окупованій території. З березня місяця 1944 р. по 1951 р. служив у лавах Радянської Армії, в розвідці. З 1951р. по 1953р. навчався в Ірпінському лісобудівельному технікумі. З 1953 р. по 1962 р. працював техніком у Яновському лісгоспі. З 1962р. по 1988р. – учитель трудового навчання Заячківської восьмирічної школи. З 1986 р. – пенсіонер. З 1988 р. по 1998 р. працював в Заячківському колгоспі столярем. Нагороджений: орденом "Слави ІІІ ст.” орденом " Вітчизняної війни”,  орденом "За мужність”,  медаллю ”За  бойові  заслуги  "  і  15  ювілейними медалями.

Середницька Тетяна Костянтинівна

Учитель про вчителя

                                                                                              "У школі учню має бути так, 
                                                                                                                  як у батьківській хаті"
                                                                                                                                                                                                   Олександр Захаренко

       Маю честь розповісти про свою колегу, учительку  початкових   класів, чудову  людину  і  талановитого педагога – наставника  вищої  кваліфікаційної категорії   Безносюк Зорину Євгеніївну.

     Зорина Євгеніївна працює на посаді    вчительки  молодших класів  Христинівської  ЗОШ І-Ш ступенів  з вересня 1991 року.  За два  десятиліття  своєї  нелегкої  і такої  відповідальної  праці    виплекала,  виховала  і навчила  більше  двохсот    маленьких  хлопчиків і  дівчаток.  Вона  любить  дітей, успішно навчає, виховує  і розвиває, не ламаючи  їхньої  природи.  Сама  ж учителька  має  спокійний,  урівноважений  характер, добра,  лагідна, тактовна.

 Шумовська Раїса Володимирівна,

директор Христинівської районної централізованої бібліотечної системи                 

Гортаючи сторінки віртуального музею, я побачила знайоме прізвище – Шавлович. І мені теж захотілося сказати кілька слів про цю чарівну людину.

Віру Іванівну Шавлович, цю вродливу жінку, не дивлячись на роки, я знала, як активну читачку. Вона приходила до нас, у бібліотеку, часто,  та й читала дуже багато.  Була надзвичайно ерудованою людиною – і мені, тоді, молодій дівчині,  було цікаво спілкуватися з нею. Завжди привітна, уважна, вона цікавилась новинками, любила класику.

         А як про вчителя  - хочу  розповісти як про неї пише Станіслав Сергійович Зінчук, наш земляк,  а її колишній учень. В своїй книзі «Екран пам’яті» (Зінчук С. «Екран пам’яті»: автобіографічні нотатки //К: Сьоме небо, 2004.- 263с.)  відомий поет-шістдесятник згадує нелегкі випробування долі та багатьох неординарних сучасників, з якими випало жити і творити на крутих віражах історії наприкінці минулого тисячоліття.

Історична місія школи зумовлена особливостями суспільно-політичного, економічного, культурного і духовного життя у відповідні періоди.

У добу християнізації Русі, долучаючи тогочасну еліту до релігії, школа водночас сприяла поширенню письма і читання. Загалом поєднання освітньої, культуротворчої і духовної місії стало характерною особливістю української  шкільної освіти, що зберігається до наших днів. Починаючи з XV століття, коли на арені історії виразно виявляє себе українська нація, школа обрала місію націєтворення. Плекання національної культури і духу нації стало одним з її пріоритетів. Місія націєтворення є невичерпною, допоки житиме українська нація, її мова, культура.