|
Наше опитування |
|
|
Всього матеріалів в каталозі: 132 Показано матеріалів: 41-50 |
|
Сторінки: « 1 2 3 4 5 6 7 ... 13 14 » |
Шумовська Раїса Володимирівна, директор Христинівської районної
централізованої бібліотечної системи
Активна читачка і прекрасний
вчитель
Гортаючи сторінки віртуального музею, я побачила знайоме прізвище –
Шавлович. І мені теж захотілося сказати кілька слів про цю чарівну людину.
Віру Іванівну Шавлович, цю вродливу жінку, не дивлячись на роки, я знала,
як активну читачку. Вона приходила до нас у бібліотеку часто та й читала дуже багато. Була надзвичайно ерудованою людиною – і мені,
тоді, молодій дівчині, було цікаво
спілкуватися з нею. Завжди привітна, уважна, вона цікавилась новинками, любила
класику. |
Свіщенко Валентина Володимирівна, учитель української мови і літератури Христинівської ЗОШ І-ІІІ ступенів №2
Сохатюк Людмила Павлівна - це особлива людина в
історії нашої школи.
Познайомилась
я з нею у 1977 році, коли прийшла працювати у Христинівську середню школу№2.
Мене взяли на посаду учителя української мови і вихователя групи продовженого
дня. Але 30 вересня мене викликав до себе директор школи Коломієць Анатолій
Никифорович і запропонував посаду
заступника директора по виховній роботі. Як виявилось пізніше, на цій посаді до
мене працювала Сохатюк Людмила Павлівна. Вона вирішила покинути цю посаду і
перейти працювати просто учителем російської мови і літератури, у зв’язку з
сімейними обставинами. |
Свіщенко
Валентина Володимирівна, учитель української мови і літератури Христинівської ЗОШ І-ІІІ ступенів №2
Я, Свіщенко
Валентина Володимирівна, познайомилась з Ольгою Степанівною Керекешею у 1978
році, коли прийшла на роботу у Христинівську середню школу №2 на посаду заступника директора школи по
виховній роботі.
Ольга
Степанівна тоді працювала на посаді заступника директора школи по
навчально-виховній роботі. Директором школи у той час був Коломієць Анатолій
Никифорович.
Ольга
Степанівна була дуже кваліфікованим
учителем математики, до якого всі учителі молодшого покоління зверталися
за допомогою. Вона завжди всім допомагала, ділилася своїм багатим досвідом
роботи.
Як математик
– вона була дуже знаюча, цікавилась усіма новинками математичної науки, вела школу передового педагогічного
досвіду для учителів математики Христинівського району.
|
Рожнатовська Катерина
Петрівна, випускниця Христинівської
середньої школи №1 199_ року, вчитель Ліщинівської ЗОШ І-ІІІ ступенів
Природа створила Світ так, що все живе протягом життя піклується про найдорожче – про дітей. Тому професія вчителя попри все була і буде найпотрібнішою і найгуманнішою. А відтак найщиріші слова вдячності крізь плин років лунають саме на адресу вчителя, світлі спогади летять у шкільні кімнати. |
Олександр Васильович Юрченко -
педагог, організатор,
наставник...
В особовій справі Олександра Васильвича ми знайшли автобіографію, яку він написав влаштовуючись на роботу у Христинівський районний відділ освіти: Автобіографія
Я, Юрченко Олександр Васильович,
народився 25 вересня 1925 року в селі В-Трояни Ульяновського району
Кіровоградської області в родині селянина-бідняка.
Батько мій до 1922 року жив разом
зі своїми батьками. А в 1922 році одружився і почав жити самостійно, працюючи в
сільському господарстві до 1933 року. З 1933 року батько став працювати в
Ульяновському радгоспі, де працює до цього часу. Мати працювала в колгоспі
В-Трояни з дня утворення колгоспу до 1956 року. Зараз мати не працює, як
непрацездатна по старості (з 1956 року).
Я до 22 червня 1941 року закінчив
9 класів Ульяновської середньої школи, до жовтня 1942 року проживав в с.
В-Трояни, не працював ніде. В жовтні 1942 року насильно був вивезений
німецькими загарбниками в Німеччину на роботу, але в грудні 1942 року втік з
Німеччини. В січні 1943 року був вдруге схоплений поліцією і відправлений в
Австрію. 5 квітня 1945 року був звільнений збройними силами Радянського Союзу і
прийнятий в лави Збройних Сил Радянського Союзу, де прослужив до 6 березня 1950
року.
|
Полішвайко Антон Харитонович добре відома в Христинівці людина. Він вчив
дітей фізиці в міській школі №2, а перед тим
пройшов довгий шлях від початку війни і до переможного кінця. Бувший воїн давно
на заслуженому відпочинку, але неспокійна душа рветься до активного життя серед
ветеранської громадськості. Антон Харитонович частий гість шкільної молоді,
яким цікаво почути з його вуст спомини про страшні роки війни.
Народився Полішвайко Антон Харитонович в селі Андрушівка (раніше Млинки)
Погребищенського району Вінницької області 12 липня 1920 року в сім ї
робітника. Був п’ятою дитиною в родині. У
віці 9-ти років пішов у школу і провчився там 7 років. Навчатися було легко,
тому що завжди пам’яталася батькова наука. Так як Антон Харитонович пішов до
школи пізніше, ніж інші, то він був найстаршим серед однокласників і вважав
своїм обов’язком добре вчитися, щоб не осоромити себе і рідних. |
Кравченко Любов
Григорівна народилась 24 квітня 1943 року в селі Синиця Христинівського району
Черкаської області.
З 1950 по 1957
рік навчалась в Сидницькій семирічній школ, а з 1957 по 1960 рік –
Кузьминогребельській середні школі. Після закінчення школи працювала в колгоспі
імені Шевченка. В 1963 році вступила в
Уманський педагогічний інститут на
загальнонауковий факультет, а з 1966 по 1969 навчалась в Черкаському педінституті
з спеціальністю «Українська мова та література». 39 років пропрацювала учителем
в рідному селі. Відмінник народної освіти. Зараз на пенсії, має двох синів та
четверо онуків. |
Кравченко Любов Григорівна народилась 24 квітня 1943 року в селі Синиця Христинівського району Черкаської області.
З 1950 по 1957 рік навчалась в Синицькій семирічній школ, а з 1957 по 1960 рік – Кузьминогребельській середні школі. Після закінчення школи працювала в колгоспі імені Шевченка. В 1963 році вступила в Уманський педагогічний інститут на загальнонауковий факультет, а з 1966 по 1969 навчалась в Черкаському педінституті з спеціальністю «Українська мова та література». 39 років пропрацювала учителем в рідному селі. Відмінник народної освіти. Зараз на пенсії, має двох синів та четверо онуків
|
Ревнюк Валентина Амбросіївна, заступник директора з навчально-виховної роботи
Вчитель про вчителя
Вчителя
Заячківської ЗОШ Погребан Людмилу Іванівну знаю
з 1992 року, коли вона приїхала з Молдавії, точніше
виїхала під час військових дій у тих
краях. Відразу знайшла спільну мову з колективом і з дітьми.
В Молдові
випустила два випуски учнів. В Заячківській школі – три випускних класи. До
роботи відноситься добросовісно, відповідально, завжди активна, цілеспрямована.
За характером спокійна, врівноважена.
Свою педагогічну діяльність розпочала в дитячому садку в 1966 році. Потім
поступила в Миколаївський педінститут,
який закінчила в 1975 році.
|
|
|
Матеріали зібрав і підготував Богдан Миколайович Калиндрузь © 2024 |
|
| |