«Із безлічі професій на Землі, Які вже є, яких ще будуть вчити, Є головна, як вічний сущий хліб, І назва цій професії – УЧИТЕЛЬ»
Головна | Реєстрація | Вхід | RSS Вівторок, 2017.10.24, 01:23 |Вітаю Вас Відвідувачі
Категорії розділу
Сторінка пошуківця [1]
Проекти пошукового загону "Юність" імені Ігоря Валюка
Учительські династії [8]
Школи Христинівщини [25]
Книга вдячності Учителю [46]
Христинівчани - викладачі вузів [3]
Знамениті освітяни Христинівщини [6]
Історія шкільної освіти в Україні [14]
Сучасний стан освіти Христинівщини [1]
Вчителі-ветерани Великої Вітчизняної війни [16]
Творчість вчителів [1]
Воїни АТО - випускники шкіл Христинівщини [9]
Наше опитування
Чи необхідний Христинівці краєзнавчий музей?
Всього відповідей: 92
Статистика
Хмарка тегів
Погода
Друзі сайту

Наша рідна школа

Пошук
Loading
Головна » Віртуальні галереї » Вчителі-ветерани Великої Вітчизняної війни

Розношинський Микола Володимирович

 Спогади учасника бойових дій,  

ветерана Великої Вітчизняної війни,  бувшого директора Малосевастянівської  восьмирічної школи 

Розношинського Миколи Володимировича.

     Народився в с.ШукайводаХристинівського р-ну Черкаської обл. в селянській родині 22 травня 1918р. Після смерті батька в матері на руках залишилося п’ятеро дітей, мені—півроку, найстаршому-9 років, дочці-7 років...

     1926-1932рр. - навчався в Шукайводській школі, закінчив 6 класів.

     1932-33р. – страшна хвиля голодомору прокотилася по Україні. Люди села  щодоби вмирали від голоду (по 10-14 осіб). Їли гнилі овочі, всілякі бур’яни, пекли „оладки”  з протухлої полови, що роками лежала на горищі хати та з бурякового насіння. Чоловіки, що мали хоч трохи сили, тікали з села в місто, зокрема в Москву.

     1933р. – найстарший брат Петро вербується в Христинівці в Москву на будівництво шарикопідшипникового заводу чорноробочим. Я, за викликом брата, їду  в Москву. В Москві навчився торгувати цигарками, разом з хлопчиками бігав по ринку, по трамвайних зупинках. Заробіток був мізерний, але вистачало на хліб, щоб вижити.

     Восени  1933 року  брат з Москви їде додому, а потім вербується на Урал, в місто Свердловськ. Я ж залишаюся в Москві сам і надовго. Проживав у знайомих людей.

     1934-1935рр. – навчався в школі ФЗУ на металургійному заводі „Серп і Молот”. Здобув спеціальність слюсаря і працював на заводі.

      1935-1936рр. – працював на авіаційному заводі, який виробляв літаки-бомбардувальники „СБ”  слюсарем-складальником.

      1936-1938рр. – знову повернувся на завод „Серп і Молот”. Працюю і одночасно навчаюся на робітфаці після роботи, щоб здобути освіту 9 класів.

      1938-1939рр. – служба у воєнно-морському флоті, морська авіація, школа молодших спеціалістів(ШМАС), Владивосток. Курсант. Здобув спеціальність майстра авіаозброєння.

      1942-1945рр. – старший технік авіаозброєння 1 ае, 55 САП. Участь у війні з Японією в складі 1 ае 55 САП. За участь у боях нагороджено грамотою-наказом Сталіна (подяка). Також нагороджено медаллю „За бойові заслуги” і медаллю ”За перемогу над Японією”.

       З 1945 по 1946р. – знаходився в діючій армії. Розміщення нашої 1-ї авіаекскадрилії 55 САП на Південному Сахаліні, в м. Корсаків (аеродром). Форпост від Японії, в 37-ми км. від о-ва Хоккайдо через протоку Лаперуза.

       1946р. – демобілізація. Прибув додому, в с. Шукайводу.

       1946-1947рр. – студент підготовчого факультету в інституті.

       1947-1949рр. – студент Уманського педагогічного інституту. 

       1949-1950рр. – учитель математики і фізики Озерянської СШ, Білоцерківського р-ну., Київської обл..

       В 1949 році одружився на студентці УДПІ. На роботу поїхали разом.

      З 1950 по 1978рр. – директор Малосевастянівської восьмирічної школи (заочно закінчив Черкаський педінститут за фахом – фізика, математика).

       З 1978 року перебуваю на заслуженому відпочинку. Очолюю Раду ветеранів села.

       Маю такі нагороди: орден Вітчизняної війни 2 ст.,

       орден „За мужність”,

       медаль „За бойові заслуги”,

       медаль „За перемогу над Японією”,

       медаль „До 100-річчя народження Леніна”,

       медаль „За доблесний труд”,

       медаль „Георгій Жуков”

       і ще 11 медалей ювілейних.

Травень, 2005 рік

Категорія: Вчителі-ветерани Великої Вітчизняної війни | Додав: Razak (2012.02.04)
Переглядів: 317 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]
Головна » Віртуальні галереї
Матеріали зібрав і підготував Богдан Миколайович Калиндрузь © 2017