Рожнатовська Катерина
Петрівна, випускниця Христинівської
середньої школи №1 199_ року, вчитель Ліщинівської ЗОШ І-ІІІ ступенів
Природа створила Світ
так, що все живе протягом життя піклується про найдорожче – про дітей. Тому
професія вчителя попри все була і буде найпотрібнішою і найгуманнішою. А відтак
найщиріші слова вдячності крізь плин років лунають саме на адресу вчителя, світлі
спогади летять у шкільні кімнати.
Коли на моєму
життєвому шляху постало питання вибору професії, поринати у довгі роздуми не
довелось, адже це було вирішеним ще з
дитинства. Прикладом для наслідування стала мені моя мама – вчитель початкових
класів середньої школи № 1 м.
Христинівки – Рожнатовська Елеонора Володимирівна.
Ще у 60 –ті роки мама
розпочала свою педагогічну діяльність вожатою, а згодом стала першим
учителем найменших у школі.
Елеонора
Володимирівна була безмежної доброти і чуйності людина з неосяжним почуттям
любові до дітей. Шанованою та рідною людиною мама була для багатьох людей.
Найміцнішими
спогадами у житті є дитячі роки. На превеликий жаль доля розпорядилась так, що
у моєму семирічному віці мама пішла з життя, та вшанування її пам’яті, слова
вдячності, найприємніші спогади про неї, мені доводиться чути і
донині. січень 2012 року
|