Народився Г.С. Турчак 24 січня 1890 року в селі Плоске  на Полтавщині, з дитинства вбираючи в себе красу оточуючої природи.

   На початку століття на благодатну полтавську землю приїхав маститий художник – передвижник Григорій Мясоєдов. Там відбулося знайомство селянського хлопця Григорія Турчака з майстром. Зачарований світом фарб, хлопець згодний був носити важкий етюдник за майстром, коли той вирушав малювати пейзажі околиці. Спостерігав, як вправними й точними рухами художник мазком за мазком наносив фарбу на полотно.

  Пізніше юнак почав пробувати свої сили. М'ясоєдов звернув увагу на художні здібності юнака. Можливо, саме так почався шлях Г. С. Турчака до Петербурзької Академії мистецтв, дванадцятилітнього хлопця з  с. Плоске, що на Полтавщині. Цю історію не раз переповідали учні Григорія Степановича, але документальних свідчень поки що не знайдено. Успішно провчившись там два роки, він закохується в дочку заможних батьків, які не погоджуються на шлюб романтичної молоді.

 Л.Р. МИРОЛЮБОВА (Стаценко),

выпускница Христиновской средней школы №18 1958 года,

кандидат философских наук, доцент, профессор кафедры ГМУ.

Люблю просматривать альбомы со старыми фотографиями, особенно школьными.

Христиновка 1958 года …  Последняя школьная линейка, выпускной вечер. А вот и фотографии любимых и дорогих учителей.

Мальвина Игнатьевна Валигура – преподаватель русского языка и литературы.  Именно она пробудила интерес, любовь к  русской литературе и языку. Она приобщала учащихся к удивительному миру русской классической и советской прозы и поэзии.

Творчество наших великих классиков, о которых говорила Мальвина Игнатьевна, было  для многих из нас откровением. И никакие «идеологические шоры» не могли заслонить богатство духовного мира литературных героев и гениальность их создателей.

А как изящно и вдохновенно учила Мальвина Игнатьевна писать изложения и сочинения, как ценила она «свободный полет творчества» в своих учениках. Именно благодаря такому учителю, школьники с удовольствием запоминали стихи и целые поэмы.

Моей любимой некрасовской поэмой была поэма « Русские женщины», которую знала наизусть … И с тех пор образы жен декабристов так и остались идеалом женственности, любви, благородства, самопожертвования.

Деякі публікації, які автор сайту запозичив із районної газети "Трибуна хлібороба",  публікуються без змін. Статті різних років і різних авторів ще раз свідчать про неабияку повагу до  наших героїв. Ми вважаємо, що  районна газета є "місцевим літописцем" і висловлюємо щиру вдячність її кореспондентам за небайдужість до людей, що присвятили життя освіті.

НЕ СТАРІЄ ДУШЕЮ ВЕТЕРАН

       Хочу розповісти про людину, яку знають і поважають майже всі жителі нашого міста. А також району. Це  Іван  Андронович Нещадим,  учасник Великої Вітчизняної війни, майор у відставці, ветеран педагогічної праці.

      Коли декілька років тому районний відділ освіти та педколектив   школи тепло і сердечно вітали Івана  Андроновича з 50-річчям педагогічної діяльності,  у нього подумки промайнуло все його нелегке і разом з тим цікаве життя.

     1939 рік. Його, молодого  випускника Одеського педінституту призвали до лав Червоної Армії.

     А вже в січні наступного 1940 року І.А.Нещадим - кулеметник на  фінському  фронті, потім - звільнення Прибалтики. З липня 1941  року і до кінця війни - безпосередній учасник боїв. Був політруком, розвідником. За період війни двічі поранений.

Шумовська (Кравець) Раїса Володимирівна, 

випускниця Христинівської СШ №1   1977року, директор  Христинівської районної бібліотеки

            Зараз всі його знають  як Заслуженого вчителя України, фізика, художника, депутата. А на той час Міщенко Євгеній Олександрович для нас був учителем фізики. Предмет, який він викладав,  серйозний, тож і знань  вимагав від нас таких же – глибоких і серйозних. Можливо   ми не все розуміли, але  Євгеній Олександрович старався зацікавити нас, розвинути мислення, пам’ять, увагу, вміти аналізувати і робити висновки.

У кожного з нас на життєвому шляху трапляються люди, які впливають на наше життя, або змінюють його. Я з дитинства мріяла учити дітей, але що стану учителем хімії, навіть ніколи уявити не могла.

В той час в Христинівській середній школі №1 ім. О.Є.Корнійчука хімію викладав директор школи Криницький Віталій Іванович. В цій людині бог зібрав одночасно всі таланти, які можуть бути притаманні багатьом. Він чудовий керівник, прекрасний учитель, талановитий поет, гарний господар, цікавий співрозмовник. Це добра, чуйна, ввічлива,справедлива, розумна і відповідальна людина. Коли Віталій Іванович ішов коридорами школи, всі завмирали і  зупинялись, щоб привітатись. На загальношкільних зборах його перші слова звучали дуже тихо, тому, щоб їх почути, діти затихали і уже спокійно слухали всю промову до кінця.

Кондратюк  Наталія Вікторівна

 «Хрещений батько»

     В  народі  кажуть,  що успіх  таланту розкривається тільки завдяки закоханості в справу. Тільки любов до справи здатна творити прекрасне і увінчуватися успіхом.

    Завдяки цьому, та умінню вчителів розкрити задатки таланту учнів нашої школи, у вересні  1993 року народилася студія образотворчого мистецтва «Чарівна палітра».

    Хрещеним батьком та духовним  наставником  нашої студії став Віталій Іванович Криницький, на той час директор Христинівської середньої школи №  1  ім.  О.Є.Корнійчука, керівник шкільної дитячої літературної студії «Зернятко».

 Сапун Мар'яна Вікторівна

 «Серцем відчули красу слова»

     Віталій    Іванович    Криницький-керівник  дитячої літературної студії  «Зернятко»... Багато раз це ім'я з'являлося на  сторінках газети. Але цього разу він буде не автором поезій, а головним героєм, символом, взірцем.

     Справді, В.І. Криницького можна назвати Учителем з великої букви. Його самопожертовна щира праця, делікатна допомога у процесі відшліфування таланту кожної конкретної особистості членів студії дійсно творять дива. Скільки талантів відкрито!

     Скільки перемог здобуто на літературних конкурсах! Скільки сердець відчули красу слова, неповторну мелодику української мови, чарівне дихання Поезії!

     Скільком людям він показав дорогу у цьому житті - вірний шлях, світлий шлях, добрий шлях.