Гуць (Нарієвська) Лариса
Григорівна Учитель…
Для багатьох це слово
пов’язане з незабутніми спогадами про дитинство.
Я відкриваю шкільний
альбом і поринаю спогадами у той далекий казковий світ. Серед безлічі знайомих
облич шукаю поглядом найдорожчу і найріднішу людину – свого класного керівника,
учителя математики і фізики Островського Андрія Івановича, людини, яка зіграла
в моєму житті вирішальну роль, адже я пішла його стежиною.
У далекі шістдесяті молодим
юнаком Андрій Іванович разом з дружиною Тамарою Григорівною після закінчення
Бердичівського педагогічного інституту приїхав у наше село. Все життя
промайнуло у одній і тій же школі, в одному і тому ж кабінеті, біля дошки та
серед дітвори. Та у сивочолого чоловіка, якого час від часу зустрічаю,
залишилася та ж молодеча виправка, та ж підтягнутість, те ж тепло в очах і
добра посмішка на вустах.