Гуць (Нарієвська) Лариса Григорівна

                                                                           Учитель… 

Для багатьох це слово пов’язане з незабутніми спогадами про дитинство. 

Я відкриваю шкільний альбом і поринаю спогадами у той далекий казковий світ. Серед безлічі знайомих облич шукаю поглядом найдорожчу і найріднішу людину – свого класного керівника, учителя математики і фізики Островського Андрія Івановича, людини, яка зіграла в моєму житті вирішальну роль, адже я пішла його стежиною.

У далекі шістдесяті молодим юнаком Андрій Іванович разом з дружиною Тамарою Григорівною після закінчення Бердичівського педагогічного інституту приїхав у наше село. Все життя промайнуло у одній і тій же школі, в одному і тому ж кабінеті, біля дошки та серед дітвори. Та у сивочолого чоловіка, якого час від часу зустрічаю, залишилася та ж молодеча виправка, та ж підтягнутість, те ж тепло в очах і добра посмішка на вустах.