Ревнюк Валентина Амбросіївна, заступник директора з навчально-виховної роботи
Вчитель про вчителя Вчителя
Заячківської ЗОШ Погребан Людмилу Іванівну знаю
з 1992 року, коли вона приїхала з Молдавії, точніше
виїхала під час військових дій у тих
краях. Відразу знайшла спільну мову з колективом і з дітьми.
В Молдові
випустила два випуски учнів. В Заячківській школі – три випускних класи. До
роботи відноситься добросовісно, відповідально, завжди активна, цілеспрямована.
За характером спокійна, врівноважена.
Свою педагогічну діяльність розпочала в дитячому садку в 1966 році. Потім
поступила в Миколаївський педінститут,
який закінчила в 1975 році.
Її учні працюють
вчителями, медиками, агрономами. Вона підтримує зв’язок із своїми випускниками,
спілкується з ними по Інтернету. Згадую її уроки. Захопленість предметом,
вміння донести до учнів найголовніше. А головне – знання, ерудованість, такт. І
праця. Щоденна, можливо, рутинна інколи праця. Виготовлення стендів, плакатів,
проведення цікавих виховних годин, вечорів відпочинку, предметних тижнів.
Вчителька користується шаною і повагою односельців, батьків своїх учнів. Вона
вміє знайти спільну мову з людьми різного віку та різних професій. Порадить,
втішить у горі, бо й сама його пережила, втративши сина. Секрет її успіхів в
роботі –це любов, мудрість, терпіння, повага, вміння спілкуватися, бажання
спуститися на рівень дитини, щоб краще розуміти її, бо бути дитиною – важко
,бути учителем – дуже важко.
Я рада, що на своєму життєвому шляху
зустріла цю мудру жінку. Учителя людських душ. Вересень 2012 року
| 
