Автобіографія
Я, Франчук Микола Васильович, народився 16 лютого 1921 року в родині
селянина. Батьки працювали в колгоспі с.Комарівки Теплицького району Вінницької
області.  Навчався в Комарівській середній
школі, яку закінчив у 1941 р. В день випуску 10-класників почалася Велика
Вітчизняна війна. Зразу ж після випуску
пішов на фронт, де перебував до 1945 року. Але в переддень Перемоги, 8 травня
1945 р., мене контузило, після чого був
непритомним вісім діб, потім лікувався ще в госпіталі в Білорусії у м.Барановичі.
Демобілізувався
весною
1947р. і зразу пішов
навчатись в Теплицький зоотехнікум. Працював трохи зоотехніком у семи
колгоспах Теплицького району Вінницької
області. Потім пішов навчатись в Уманський педінститут (заочно) та працював
учителем біології і хімії в Комарівській СШ до 1961 року. Коли Комарівську СШ
реорганізували в семирічку, переїхав працювати завучем виробничого навчання в
Христинівській СШ №2, потім працював учителем у цій же школі до виходу на пенсію в 1978
році. Ще 10 років працював в позавідомчій охороні (охоронцем в міжколгоспбуді).  Зараз на заслуженому відпочинку, важко хворію, інвалід першої групи Великої
Вітчизняної війни.
В період війни керував взводом, тоді закінчив Ставропольське піхотне
училище, керував ротою, був поранений під Харковом, втратив документи і до
кінця війни був ще розвідником при 282 стрілковому полку, потім кавалеристом 63
кав. дивізії. Маю 2 поранення (ліва рука 7.07.1944р. та гомілка лівої ноги 13.
08. 1944 р. і контужений 8.05. 1945 р.).
Нагороджений:
1).”Орденом Вітчизняної війни ІІ-го ступеня”;
2). Орденом "За мужність ІІІ-го ступеня”;
На фронтах отримав медалі:
"За перемогу над Німеччиною”
"За взяття Будапешта”
"За бойові вислуги”
Маю 10 медалей ( ювілейні, "Медаль Г.Жукова”, "Захисника Вітчизни”, та
інші.).
Будучи на пенсії приймав активну участь в хорі ветеранів війни та праці
протягом 18 років. Виховав, 3-х дітей, всі мають вищу освіту, старший син
кандидат технічних наук, маю вісім онуків і правнуків. травень 2005 року
| 
