|
Наше опитування |
|
|
У категорії матеріалів: 6 Показано матеріалів: 1-6 |
|
Сортувати по:
Назві
Олександр Васильович Юрченко -
педагог, організатор,
наставник...
В особовій справі Олександра Васильвича ми знайшли автобіографію, яку він написав влаштовуючись на роботу у Христинівський районний відділ освіти: Автобіографія
Я, Юрченко Олександр Васильович,
народився 25 вересня 1925 року в селі В-Трояни Ульяновського району
Кіровоградської області в родині селянина-бідняка.
Батько мій до 1922 року жив разом
зі своїми батьками. А в 1922 році одружився і почав жити самостійно, працюючи в
сільському господарстві до 1933 року. З 1933 року батько став працювати в
Ульяновському радгоспі, де працює до цього часу. Мати працювала в колгоспі
В-Трояни з дня утворення колгоспу до 1956 року. Зараз мати не працює, як
непрацездатна по старості (з 1956 року).
Я до 22 червня 1941 року закінчив
9 класів Ульяновської середньої школи, до жовтня 1942 року проживав в с.
В-Трояни, не працював ніде. В жовтні 1942 року насильно був вивезений
німецькими загарбниками в Німеччину на роботу, але в грудні 1942 року втік з
Німеччини. В січні 1943 року був вдруге схоплений поліцією і відправлений в
Австрію. 5 квітня 1945 року був звільнений збройними силами Радянського Союзу і
прийнятий в лави Збройних Сил Радянського Союзу, де прослужив до 6 березня 1950
року.
|
Микола Павлович Мазурик - людина відома в Христинівському районі: учитель, поет, драматург, гуморист, артист самодіяльного театру, позаштатний кореспондент районної газети «Трибуна хлібороба», учасник хору ветеранів, патріот, учасник бойових дій, активний громадський діяч. Людина з небайдужою душею, наставник молоді, жива легенда. Народився Микола Павлович Мазурик у травні буремного 1917 року у селі Шукайвода Христинівського району у селянській родині. Як і всі його однолітки-односельці, трудитися почав з юних літ, не полишаючи навчання, яке, зрештою, скінчилося здобуттям вищої педагогічної освіти. Змолоду мріяв стати актором, але щаслива доля скерувала життя в інше русло – «педагог це той же артист, який виходить на сцену на кожному уроці» - такі слова заврайвно у 1936 році стали визначальними для молодого Миколи. 52 учні у двох зведених в один класах стали першими вдячними глядачами і слухачами. І донині пам’ятає Микола Павлович свої перші уроки. То були радісні дні. Чи тому, що учні розуміли свого вчителя, а може тому, що зустрілася на шляху старша піонервожата Саша. Кохання на все життя! Хто не звідав його, той не жив по-справжньому! З гарною, розумною, чорнобровою Олександрою Андріївною вони прожили все життя, ділячи смуток і радість, щастя і горе. Дружина подарувала Миколі Павловичу чотирьох синів-соколів Анатолія, Станіслава, Миколу та Віктора. |
Григорій Степанович Турчак - УЧИТЕЛЬ, художник, спортсмен
У кожного народу свій літопис,
свої герої і своя пам’ять. Місто Христинівка це невід’ємна частина не тільки героїчного минулого
українського народу, а й сьогодення. Серед наших земляків є багато заслужених і відомих. Дуже
важливо, щоб пам’ять про них не стерлася часом. Ми піклуємося про увіковічення
імені відомого учителя і художника Турчака Григорія Степановича.
Народився Г.С.Турчак в с.Плоске на Полтавщині
в 1890 році. Навчався у Санкт-Петербурзькій художній академії, вчителював у навчальних закладах в м.Умань у
30-х роках минулого століття. Роботу вчителем малювання, креслення і географії
у Христинівськів школі №18(тепер №1) розпочав у 1947 році. Учні запам’ятали свого вчителя як
високоосвіченого, високопрофесійного наставника.
Пошуковці Христинівської ЗОШ
І-ІІІ степенів №2 працювали в проекті «Імена земляків на карті міста» і дізналися,
що у 1990 році учні Г.С.Турчака, що прибули на святкування 100-ї річниці від
дня народження вчителя,
ініціювали назвати одну з вулиць міста його іменем. Тоді ж розпочалося
дослідження його творчості
мистецтвознавцем з м.Умань Цимбровською.Л.О. |
Євгеній Олександрович Міщенко народився 1 січня 1940 року на шахті №3 Сніжанського р-ну Донецької
області в сім'ї, де панувала творча атмосфера. Батько був талановитою людиною - грав на багатьох інструментах, гарно малював. Сім'я декілька разів змінювала місце проживання, тому Євген пішов до першого класу в 1947 році уже в Жашкові, де батьки працювали на цукрозаводі. Із січня 1954 по вересень 1955 року знову на Донбасі (шахта №3 Сніжанського р-ну Донецької області). Із вересня 1955 року знову Жашків.
Після закінчення школи у 1957 році працював на цукрозаводі, потім у кінотеатрі.
|
Криницький Віталій Іванович народився в
с.Велика Севастянівка Христинівського району Київської області 19 грудня 1935
року в багатодітній дружній сім’ї колгоспників Івана Петровича та Олександри
Андріївни. В 1944 році, по звільненню села від фашистів, пішов у перший клас
В.Севастянівської семирічної школи №2, а в 1954 році закінчив 10 класів
В.Севастянівської середньої школи №1.
З вересня 1954 по
жовтень 1955 рік працював лаборантом
фізичного і хімічного кабінетів Уманської середньої школи №1, заочно навчаючись
на факультеті біології і хімії
Уманського педагогічного інституту. |
Керекеша Ольга Степанівна
19.06.1920 – 15.08.2004
Освіта: в 1940 році закінчила Уманський державний учительський інститут.
В 1958р закінчила
Київський державний педагогічний інститут. |
|
|
Матеріали зібрав і підготував Богдан Миколайович Калиндрузь © 2024 |
|
| |