 Спогади учасника бойових дій,
ветерана Великої Вітчизняної війни, бувшого директора
Малосевастянівської восьмирічної школи
Розношинського
Миколи Володимировича.
Народився в
с.ШукайводаХристинівського р-ну Черкаської обл. в селянській родині 22 травня
1918р. Після смерті батька в матері на руках залишилося п’ятеро дітей,
мені—півроку, найстаршому-9 років, дочці-7 років...
1926-1932рр.
- навчався в Шукайводській школі, закінчив 6 класів.
1932-33р. –
страшна хвиля голодомору прокотилася по Україні. Люди села щодоби вмирали від голоду (по 10-14 осіб).
Їли гнилі овочі, всілякі бур’яни, пекли „оладки” з протухлої полови, що роками лежала на
горищі хати та з бурякового насіння. Чоловіки, що мали хоч трохи сили, тікали з
села в місто, зокрема в Москву.
1933р. –
найстарший брат Петро вербується в Христинівці в Москву на будівництво
шарикопідшипникового заводу чорноробочим. Я, за викликом брата, їду в Москву. В Москві навчився торгувати
цигарками, разом з хлопчиками бігав по ринку, по трамвайних зупинках. Заробіток
був мізерний, але вистачало на хліб, щоб вижити.
Восени
1933 року брат з Москви їде додому, а потім вербується на Урал, в місто
Свердловськ. Я ж залишаюся в Москві сам і надовго. Проживав у знайомих людей.
1934-1935рр.
– навчався в школі ФЗУ на металургійному заводі „Серп і Молот”. Здобув
спеціальність слюсаря і працював на заводі.
1935-1936рр.
– працював на авіаційному заводі, який виробляв літаки-бомбардувальники „СБ”
слюсарем-складальником.
1936-1938рр.
– знову повернувся на завод „Серп і Молот”. Працюю і одночасно навчаюся на
робітфаці після роботи, щоб здобути освіту 9 класів.
1938-1939рр.
– служба у воєнно-морському флоті, морська авіація, школа молодших
спеціалістів(ШМАС), Владивосток. Курсант. Здобув спеціальність майстра
авіаозброєння.
1942-1945рр.
– старший технік авіаозброєння 1 ае, 55
САП. Участь у війні з Японією в складі 1 ае 55 САП. За участь у боях
нагороджено грамотою-наказом Сталіна (подяка). Також нагороджено медаллю „За
бойові заслуги” і медаллю ”За перемогу над Японією”.
З 1945 по
1946р. – знаходився в діючій армії. Розміщення нашої 1-ї авіаекскадрилії 55 САП
на Південному Сахаліні, в м. Корсаків (аеродром). Форпост від Японії, в 37-ми
км. від о-ва Хоккайдо через протоку Лаперуза.
1946р. –
демобілізація. Прибув додому, в с. Шукайводу.
1946-1947рр.
– студент підготовчого факультету в інституті.
1947-1949рр.
– студент Уманського педагогічного інституту. 
1949-1950рр.
– учитель математики і фізики Озерянської СШ, Білоцерківського р-ну., Київської
обл..
В 1949 році
одружився на студентці УДПІ. На роботу поїхали разом.
З 1950 по
1978рр. – директор Малосевастянівської восьмирічної школи (заочно закінчив
Черкаський педінститут за фахом – фізика, математика).
З 1978 року
перебуваю на заслуженому відпочинку. Очолюю Раду ветеранів села.
Маю такі
нагороди: орден Вітчизняної війни 2 ст.,
орден „За
мужність”,
медаль „За
бойові заслуги”,
медаль „За
перемогу над Японією”,
медаль „До
100-річчя народження Леніна”,
медаль „За
доблесний труд”,
медаль „Георгій
Жуков”
і ще 11
медалей ювілейних.
Травень,
2005 рік
| 
