|
Наше опитування |
|
|
Всього матеріалів в каталозі: 132 Показано матеріалів: 101-110 |
|
Сторінки: « 1 2 ... 9 10 11 12 13 14 » |
Династія бере початок від двох
братів – Василя Никифоровича і Петра Никифоровича Павлишиних – вчителів
української філології.
Василь Никифорович працював в
Шельпахівській ЗОШ, був її директором.
Старший син Василя Никифоровича,
Анатолій Васильович Павлишин. Учитель біології і основ сільськогосподарського
виробництва, працював учителем Великосевастянівської ЗОШ І-ІІІ ступенів. Його
дружина, Євгенія Іллівна, учитель української мови і літератури, працювала в
цій школі заступником директора з навчально-виховної роботи.
Н: Їхня донька, Дейдиш Лариса Анатоліївна,
учитель біології, географії, валеології, організатор туристсько-краєзнавчої
роботи, методист районного методичного кабінету. |
Нагайчук Анатолій Арсентійович Народився Анатолій Арсентійович в 1926 році. Пішов до
школи в 1933р. Закінчив 7 класів у 1941 році. Був призваний до лав
Радянської армії в 1942 році. В 1944 році важко поранений і в
1945 р. комісований. З 1945 по 1951 рік працював на різних роботах.
В 1951 році вступив в
Христинівську середню вечірню школу №4 ст. Христинівка. і закінчив її в 1954
році.
В 1954-55 роках навчався в
Черкаському педагогічному інституті, з 1955 по 1959 р. – в Уманському педагогічному
інституті за спеціальністю - біологія та хімія.
Працював на педагогічній ниві з
1959 по 1989 р (30 років пед. стажу). |
Подружжя чудових математиків Христинівської середньої школи №1 Міньковські Анатолій Леонтійович і ВіраТарасівна вивчили і виховали не одне покоління христинівчан. Професія стала їх життям і продовжилася у двох доньках, які також стали вчителями математики. |
Цимбал Таня,
учениця 8-А класу Христинівської ЗОШ І-ІІІ ступенів № 2 Учительська
родина
Так повелося, що діти найчастіше вибирають професію
батьків. У нашій родині на освітянську стежку вперше стала прабабуся Качуренко
Софія Петрівна. Ще до Великої Вітчизняної вона працювала завідуючою дитячим садком в селі Велика Севастянівка Христинівського району.
|
Родоначальником ціієї династії є Криницький Віталій Іванович 1935
року народження. В 1963 році закінчив Уманський державний педагогічний
інститут, факультет біології, хімії і основ с/г виробництва. Факультатив:
малювання і фізкультура. Трудову діяльність розпочав в Уманській середній школі
№2 . З 1963 року по даний час працює в Христинівському районі. В 1995 році вийшов по стану
здоров’я на пенсію, але продовжує працювати керівником дитячої літературної
студії «Зернятко» при Христинівському Будинку дитячої та юнацької творчості.
Видав дев’ять випусків дитячих творів в альманаху
«Зернятко»
|
Династія Андрущаків, педагогічний стаж
якої нараховує більше 120 років
Початок іде від прабабусі Дмитрик
Євдокії Тимофіївни, яка ще в буремні 20-ті роки минулого століття після
закінчення педшколи повернулася в рідне село учителем початкових класів.
Цей дар передала своїй дочці Андрущак Тамарі Петрівні, яка пропрацювала на
педагогічній ниві 35 років учителем хімії, сіючи добре і вічне в душах своїх
вихованців. |
Прохоренко
Оксана Вікторівна,
учитель
трудового навчання, інформатики, спеціаліст
Усі стежки – від шкільного порога. Початок усіх
починань – у шкільному класі. Ключ до
всіх істин та таємниць, духовний світ
багатств – у нього, шкільного наставника.
Учитель… Скільки мудрості, турботи в цьому слові!
Щасливий той, кому Бог подарував справжнього Вчителя-Педагога з великої літери.
Без сумніву, кожен із нас за шкільні роки зустрічає багато вчителів. Одні з них
проходять, немов стороною, від інших пам'ять відвертається… Однак є такі вчителі,
які входять не лише в наше життя, а й у серце, у саму душу та залишаються там
уже навіки…
Мені дуже пощастило: у мене була така вчителька, мій
шкільний наставник Людмила Миколаївна, саме вона допомогла мені обрати з тисяч
шляхів свою дорогу в житті. Споглядаючи на неї, я спостерігала, як вона прагне
створити особистість, переймається
проблемами кожного з нас, намагається жити нашим життям,
таке ж бажання мають ще тільки наші батьки.
|
Народився Г.С. Турчак 24 січня 1890 року в селі Плоске на Полтавщині, з дитинства вбираючи в себе красу оточуючої природи. На початку століття на благодатну полтавську землю приїхав маститий художник – передвижник Григорій Мясоєдов. Там відбулося знайомство селянського хлопця Григорія Турчака з майстром. Зачарований світом фарб, хлопець згодний був носити важкий етюдник за майстром, коли той вирушав малювати пейзажі околиці. Спостерігав, як вправними й точними рухами художник мазком за мазком наносив фарбу на полотно. Пізніше юнак почав пробувати свої сили. М'ясоєдов звернув увагу на художні здібності юнака. Можливо, саме так почався шлях Г. С. Турчака до Петербурзької Академії мистецтв, дванадцятилітнього хлопця з с. Плоске, що на Полтавщині. Цю історію не раз переповідали учні Григорія Степановича, але документальних свідчень поки що не знайдено. Успішно провчившись там два роки, він закохується в дочку заможних батьків, які не погоджуються на шлюб романтичної молоді. |
|
Середа, 10 вересня 2014 http://khryst-rda.ck.ua/index.php?option=com_content&view=article&id=1813:2014-09-10-11-53-10&catid=1:news&Itemid=6 |
Христинівщина попрощалась та провела в останній путь свого героя - МИКОЛУ КОБРИНЮКА, який, виявивши мужність та героїзм, загинув 5 вересня в зоні проведення антитерористичної операції на території Донецької області від ворожої кулі снайпера. Тяжко підібрати слова…Адже, з життя пішов молодий чоловік, який міг ще зробити багато доброго для своєї сім’ї, для свого села, своєї Батьківщини.
"УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ № 838/2014
Про відзначення державними нагородами України
За особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі постановляю:
Нагородити орденом "За мужність" ІІІ ступеня
КОБРИНЮКА Миколу Миколайовича (посмертно) — солдата"
|
|
|
|
|
Матеріали зібрав і підготував Богдан Миколайович Калиндрузь © 2024 |
|
| |