|
Наше опитування |
|
|
Всього матеріалів в каталозі: 132 Показано матеріалів: 91-100 |
|
Сторінки: « 1 2 ... 8 9 10 11 12 13 14 » |
Криницький Віталій Іванович народився в
с.Велика Севастянівка Христинівського району Київської області 19 грудня 1935
року в багатодітній дружній сім’ї колгоспників Івана Петровича та Олександри
Андріївни. В 1944 році, по звільненню села від фашистів, пішов у перший клас
В.Севастянівської семирічної школи №2, а в 1954 році закінчив 10 класів
В.Севастянівської середньої школи №1.
З вересня 1954 по
жовтень 1955 рік працював лаборантом
фізичного і хімічного кабінетів Уманської середньої школи №1, заочно навчаючись
на факультеті біології і хімії
Уманського педагогічного інституту. |
Керекеша Ольга Степанівна
19.06.1920 – 15.08.2004
Освіта: в 1940 році закінчила Уманський державний учительський інститут.
В 1958р закінчила
Київський державний педагогічний інститут. |
Кулеша(Цимбал) Світлана
, випускниця Христинівської середньої школи № 2 1993 року
Немає кращої нагороди і втіхи для вчителя, ніж коли його
учні, покинувши стіни своєї школи, з теплотою і вдячністю згадують його,
вчителеве, ім΄я. Адже це значить лише про те, що недарма були і безсонні ночі
для підготовки до уроків, втрачені вихідні та відпустки, нервові
перевантаження. І завдяки таким вчителям у чиїсь душі прокинеться іскорка
таланту, доброти, духовності. Можливо, саме тому, що в моєму житті були саме
такі, можна сказати, від Бога Вчителі, я теж обрала цю професію. Навчалась я в
Христинівській ЗОШ І-ІІІ ступенів № 2 з 1983 по 1993 роки. З вдячністю згадую
імена своїх вчителів. |
Живе у селі
Розсішки справжня легенда нашого краю, людина, чиє життя стало славною
сторінкою історії. Це – Маргарита Михайлівна Свистільник (в дівоцтві – Поглод).
Народилася
26 грудня 1923 року в м.Могилів-Подільський. Мати – вчителька, батько –
службовець. В 1924 році переїхала сім’я в с.Розсішки. Навчалась в Розсішській
школі. Провчившись 2 роки в Станіславському (нині Івано-Франківському)
педагогічному училищі, з жахом зустріла звістку про початок війни.
З перших днів війни на передовій - медсестра Станіславського військового шпиталю. Довівши
медично-санітарний ешелон до Києва, молода медична сестра Червоного Хреста
одразу ж повертається назад, де вже відступають наші війська, з якими відходить
і вона. |
ЄВРОПЕЙСЬКІ ТРАДИЦІЇ У РОЗВИТКУ ОСВІТИ В УКРАЇНІ
Українська національна школа констатується на культурно-історичних
засадах і водночас є частиною європейської цивілізації, результатом
культурних впливів інших держав. Ще з давніх часів східні і західні сегменти
європейської цивілізації взаємодоповнювались новими культурними традиціями,
віруваннями, напрацюваннями у сфері освіти.
Не можна не згадати українського астронома, медика,
математика й мислителя-гуманіста XV століття Юрія Дрогобича (Котермака),
який, перебуваючи на посаді ректора Болонського університету (Італія),
професора Ягеллонського університету (Польща), переносив на європейський ґрунт
національні освітні традиції. Так само, представники католицької громади
просували на православний Схід кращі здобутки своєї системи освіти. Чимало
представників української еліти XVI — XVII століть набувало знань в освітніх
закладах ордену єзуїтів — колегіях. Серед них — Богдан Зіновій Хмельницький. |
Долі жіночі
Життя
в професії
Спогади…
Спогади… Коли вони сповнюють душу, перед очима пропливають картинки минулого:
яскраві, теплі, щирі. Та коли спогади торкаються найпотаємніших куточків
свідомості, назовні вибираються ті самі відчуття, яких змучена минулим душа
намагалася позбутися…
На
долю Ганни Євтухівни Поліщук випало немало випробовувань. В її пам’яті живуть
спогади, які розповідають про минуле, занурюють у давно пережите…
Народилася
Ганна Євтухівна 5 серпня 1918 року – на початку минулого сторіччя в селі
Івангороді. Самі історичні події того
часу – революція, зміна влади та державного устрою, передбачали нелегкі зміни в
житті селян. Тому не дивно, що і в сім’ї маленької Ганни переживали важкі часи.
Проте, дякувати Богу, спільними зусиллями виживали…
Роки
голодомору, ті страшні 1932-33 роки, врізалися в пам’ять, як найжахливіші. Тоді
її рідне село перетворилося на місце загальної жалоби, а центральна площа, на
якій влаштовувався великий базар, стала кладовищем…
З
пам’яті Ганни Євтухівни випливає один страшний спогад. |
Ветеран
війни і педагогічноїпраці Діденко Петро Юрійович
Житель с.Талалаївки. Народився 25 червня
1923 року в с.Орадівці Христинівського
р-ну Київської обл. в сім’ї
колгоспників. Хоч і закінчив в 1944 році
школу санінструкторів, але попросився у розвідники. Його
фронтові дороги пролягли
через Румунію, Угорщину, Австрію, Чехословаччину. Свою першу
нагороду - "Орден Слави” 21- річний
Петро Діденко отримав за взяття
Відня. Та це не єдина
нагорода. Військовий героїзм
Петра Юрійовича був відзначений ще
трьома орденами і численними
медалями, отриманими у воєнний і післявоєнний
час.
|
Віра Омельченко, ветеран педагогічної праці ПО ПРАЦІ – ШАНА
ЗАЛИШИЛИ ДОБРИЙ
СЛІД
Кажемо: "З доброти починається людина”. Про таких добрих людей хочу і розповісти. В 1952
році я отримала призначення в Христинівський
райвно на посаду вчителя. Минуло вже 42 роки від того часу як я стояла
в кабінеті колишнього завідуючого райвно Анатолія Кузьмича Глазкова. На жаль, немає
вже цієї дорогої людини. Пішов з життя. Але хочу сказати, що людина жива – поки
живе пам’ять про неї. Його доброту,
етику керівника, турботу про людину я ніколи не забуду і ношу в своєму серці.
Багато директорів
було у Великосевастянівській середній школі за мої 35 років педагогічної
роботи. Але хочу розповісти більш детально про роботу колишнього директора
школи Івана Андроновича Нещадима. Це висококультурна, тактовна, чесна, правдива і справедлива, з добрим серцем
людина. І хочу ще сказати, що без правди
і доброти немає людини, немає народу. |
Шавловичі Віра
Іванівна і Олександр Гнатович
працювали у Ягубецькій і Христинівській середній школі чителями хімії і математики. Залишилися у пам'яті своїх учнів як високоосвічені, талановиті УЧИТЕЛІ. Розповідь про них можна переглянути на нашому сайті у КНИЗІ ВДЯЧНОСТІ Христинівської ЗОШ.
Нелегку освітянську стежину життя обрала і їх єдина донька Валентина. Марчун (Шавлович) Валентина Олександрівна
Народилася в 1940 році в селі Орадівка
Христинівського району.
В 1947-1956 роках (з 1 по 9 клас) навчалась у Ягубецькій середній школі. Так як
батьки в 1956 році були направлені на роботу у Христинівську школу, то
навчалась я в 10 класі цієї школи. Школа знаходилась в центрі села. Директором
школи був Штурман Я.М. , завучем- Найдюк Л.Т., класним керівником 10-А класу
була Шавлович В.І. і викладала хімію. Нас навчали прекрасні вчителі: російська
література – Збаржевський Г.Т. (він ще навчався в 1938
році з Шавлович В.І. в залізничній школі), фізики –
СмірноваО.Ф., математики
– Шавлович О.Г., історії
– Чернищук Т.Г., німецької
мови – Шевченко С.Д., астрономії
– Зелєнєва А.М. |
Династія бере початок від Задорожної Ольги
Миколаївни, яка працювала вчителем в початкових класах церковно-приходської
школи до 1918 року.
Дубчак Іван Филимонович народився
1 вересня 1919 року в с.Дмитрушки Уманського району. В 1933 році після
закінчення Уманського учительського інституту за спеціальністю учитель
математики і фізики був направлений на
роботу у с.Топильна Шполянського району. |
|
|
Матеріали зібрав і підготував Богдан Миколайович Калиндрузь © 2024 |
|
| |