Свіщенко Валентина Володимирівна,

учитель української мови і літератури Христинівської ЗОШ І-ІІІ ступенів №2

Я, Свіщенко Валентина Володимирівна, познайомилась з Ольгою Степанівною Керекешею у 1978 році, коли прийшла на роботу у Христинівську середню школу №2  на посаду заступника директора школи по виховній роботі.

Ольга Степанівна тоді працювала на посаді заступника директора школи по навчально-виховній роботі. Директором школи у той час був Коломієць Анатолій Никифорович.

Ольга Степанівна була дуже кваліфікованим  учителем математики, до якого всі учителі молодшого покоління зверталися за допомогою. Вона завжди всім допомагала, ділилася своїм багатим досвідом роботи.

Як математик – вона була дуже знаюча, цікавилась усіма новинками математичної  науки, вела школу передового педагогічного досвіду для учителів математики Христинівського району.

Ревнюк Валентина Амбросіївна, 

заступник директора з навчально-виховної роботи 

Вчитель про вчителя

Вчителя Заячківської ЗОШ Погребан Людмилу Іванівну знаю  з 1992 року, коли вона приїхала з Молдавії, точніше виїхала  під час військових дій у тих краях. Відразу знайшла спільну мову з колективом і з дітьми.

В Молдові випустила два випуски учнів. В Заячківській школі – три випускних класи. До роботи відноситься добросовісно, відповідально, завжди активна, цілеспрямована. За характером  спокійна, врівноважена. Свою педагогічну діяльність розпочала в дитячому садку в 1966 році. Потім поступила  в Миколаївський педінститут, який закінчила в 1975 році.

Брицька (Боклаженко) Оксана Василівна,

випускниця Христинівської ЗОШ І-ІІІ ст.№2 1990 р. 

Кокудак Мирослава Савівна,

учитель української мови і літератури, спеціаліст першої категорії

Призначення справжнього вчителя – продовжити себе у своїх учнях. Це передати любов до предмета, повагу до слова, яке не повинно розходитися з ділом, постійна жага до знань, пошук нового і цікавого, невтомна праця і розумний відпочинок.

            Таким сьогодні є мій наставник Тетяна Володимирівна Пастух, а в минулому – мій класний керівник, учитель російської мови та світової літератури. Це людина, яка завжди вражала власним поглядом і особистою думкою.

            Любов до поезії, розуміння художнього слова, трактування добра і зла, розповідь про культуру та красу спілкування лягали кожному в душу плідним зерном, яке проросло на сьогодні добротною нивою молодих педагогів. Бо майже всі учні нашого класу отримали вищу освіту і працюють педагогами.

          Гуць (Нарієвська) Лариса Григорівна

                                                                           Учитель… 

Для багатьох це слово пов’язане з незабутніми спогадами про дитинство. 

Я відкриваю шкільний альбом і поринаю спогадами у той далекий казковий світ. Серед безлічі знайомих облич шукаю поглядом найдорожчу і найріднішу людину – свого класного керівника, учителя математики і фізики Островського Андрія Івановича, людини, яка зіграла в моєму житті вирішальну роль, адже я пішла його стежиною.

У далекі шістдесяті молодим юнаком Андрій Іванович разом з дружиною Тамарою Григорівною після закінчення Бердичівського педагогічного інституту приїхав у наше село. Все життя промайнуло у одній і тій же школі, в одному і тому ж кабінеті, біля дошки та серед дітвори. Та у сивочолого чоловіка, якого час від часу зустрічаю, залишилася та ж молодеча виправка, та ж підтягнутість, те ж тепло в очах і добра посмішка на вустах.

 Л.Р. МИРОЛЮБОВА (Стаценко),

выпускница Христиновской средней школы №18 1958 года,

кандидат философских наук, доцент, профессор кафедры ГМУ.

Люблю просматривать альбомы со старыми фотографиями, особенно школьными.

Христиновка 1958 года …  Последняя школьная линейка, выпускной вечер. А вот и фотографии любимых и дорогих учителей.

Мальвина Игнатьевна Валигура – преподаватель русского языка и литературы.  Именно она пробудила интерес, любовь к  русской литературе и языку. Она приобщала учащихся к удивительному миру русской классической и советской прозы и поэзии.

Творчество наших великих классиков, о которых говорила Мальвина Игнатьевна, было  для многих из нас откровением. И никакие «идеологические шоры» не могли заслонить богатство духовного мира литературных героев и гениальность их создателей.

А как изящно и вдохновенно учила Мальвина Игнатьевна писать изложения и сочинения, как ценила она «свободный полет творчества» в своих учениках. Именно благодаря такому учителю, школьники с удовольствием запоминали стихи и целые поэмы.

Моей любимой некрасовской поэмой была поэма « Русские женщины», которую знала наизусть … И с тех пор образы жен декабристов так и остались идеалом женственности, любви, благородства, самопожертвования.

  Л.Осадча (Танасійчук),

випускниця Христинівської СШ №2 1970 року

Надія Марківна Бугай

Завдяки Надії Марківні  я відкрила для себе світ української мови, літератури, поезії, книги, красу рідного слова. Закоханість у цей предмет визначила мій вибір професії - я стала бібліотекарем.

            Кожен урок Надії Марківни був цікавим і неповторним. Матеріал вона давала не тільки за шкільним підручником, що давало змогу  розширити  наші знання, словниковий запас, кругозір. Герої Шевченко і Франка, Довженка  і Нечуя-Левицького, Корнійчука і Малишка вчили нас любити наш народ, його історію, звичаї, прагнення  до волі і незалежності.

            Низький уклін пам’яті Надії Марківни, ЛЮДИНИ і ВЧИТЕЛЯ.

  Бевзенко Клавдія Микитівна

            В такому тепер далекому 1960 році для мене пролунав перший шкільний дзвінок. Наше покоління народилось через 8 років після закінчення Великої Вітчизняної війни. Батьки пережили  всі страхіття воєнних років – на  фронті, в тилу, в окупації. Своїм дітям вони хотіли дати найкраще, і найперше – знання.

Деякі публікації, які автор сайту запозичив із районної газети "Трибуна хлібороба",  публікуються без змін. Статті різних років і різних авторів ще раз свідчать про неабияку повагу до  наших героїв. Ми вважаємо, що  районна газета є "місцевим літописцем" і висловлюємо щиру вдячність її кореспондентам за небайдужість до людей, що присвятили життя освіті.

НЕ СТАРІЄ ДУШЕЮ ВЕТЕРАН

       Хочу розповісти про людину, яку знають і поважають майже всі жителі нашого міста. А також району. Це  Іван  Андронович Нещадим,  учасник Великої Вітчизняної війни, майор у відставці, ветеран педагогічної праці.

      Коли декілька років тому районний відділ освіти та педколектив   школи тепло і сердечно вітали Івана  Андроновича з 50-річчям педагогічної діяльності,  у нього подумки промайнуло все його нелегке і разом з тим цікаве життя.

     1939 рік. Його, молодого  випускника Одеського педінституту призвали до лав Червоної Армії.

     А вже в січні наступного 1940 року І.А.Нещадим - кулеметник на  фінському  фронті, потім - звільнення Прибалтики. З липня 1941  року і до кінця війни - безпосередній учасник боїв. Був політруком, розвідником. За період війни двічі поранений.