ОСЕРЕДКИ ШКІЛЬНИЦТВА XIV – XVI СТОЛІТЬ

У XIV ст.. починає складатися така система закладів шкільної освіти: монастирські стаціонарні (вивчали читання, письмо, теологію, літературу, мови), міські магістратські, кафедральні школи. У XVI ст. заклади шкільної освіти, за твердженням Х. Титова, «… стали усилено размножаться… существовали школы самыхъ разнообразныхъ типовъ и названій  (приходскія, каоедральныя [епархіальныя], духовныя семинаріи, колегія, такъ послъ ( с половины XVI въка) и протестанскія … Рускіе люди … знали такія школы, сами посъщали ихъ и посылали своихъ дътей учиться въ нихъ, но у себя пока, до времени, предпочитали обходиться и удовлетворятьчя тъми первоначальными школами церковной грамотномти, какія древняя (до-монгольская) Русь завъщала …» [Титов Х. Стара вища освіта в київській Україні кінця XVI – поч.. ХІХ в. – К.: друкарня Академії Наук, 1924. – С.16].

 Л.Р. МИРОЛЮБОВА (Стаценко),

выпускница Христиновской средней школы №18 1958 года,

кандидат философских наук, доцент, профессор кафедры ГМУ.

Люблю просматривать альбомы со старыми фотографиями, особенно школьными.

Христиновка 1958 года …  Последняя школьная линейка, выпускной вечер. А вот и фотографии любимых и дорогих учителей.

Мальвина Игнатьевна Валигура – преподаватель русского языка и литературы.  Именно она пробудила интерес, любовь к  русской литературе и языку. Она приобщала учащихся к удивительному миру русской классической и советской прозы и поэзии.

Творчество наших великих классиков, о которых говорила Мальвина Игнатьевна, было  для многих из нас откровением. И никакие «идеологические шоры» не могли заслонить богатство духовного мира литературных героев и гениальность их создателей.

А как изящно и вдохновенно учила Мальвина Игнатьевна писать изложения и сочинения, как ценила она «свободный полет творчества» в своих учениках. Именно благодаря такому учителю, школьники с удовольствием запоминали стихи и целые поэмы.

Моей любимой некрасовской поэмой была поэма « Русские женщины», которую знала наизусть … И с тех пор образы жен декабристов так и остались идеалом женственности, любви, благородства, самопожертвования.

  Л.Осадча (Танасійчук),

випускниця Христинівської СШ №2 1970 року

Надія Марківна Бугай

Завдяки Надії Марківні  я відкрила для себе світ української мови, літератури, поезії, книги, красу рідного слова. Закоханість у цей предмет визначила мій вибір професії - я стала бібліотекарем.

            Кожен урок Надії Марківни був цікавим і неповторним. Матеріал вона давала не тільки за шкільним підручником, що давало змогу  розширити  наші знання, словниковий запас, кругозір. Герої Шевченко і Франка, Довженка  і Нечуя-Левицького, Корнійчука і Малишка вчили нас любити наш народ, його історію, звичаї, прагнення  до волі і незалежності.

            Низький уклін пам’яті Надії Марківни, ЛЮДИНИ і ВЧИТЕЛЯ.

  Бевзенко Клавдія Микитівна

            В такому тепер далекому 1960 році для мене пролунав перший шкільний дзвінок. Наше покоління народилось через 8 років після закінчення Великої Вітчизняної війни. Батьки пережили  всі страхіття воєнних років – на  фронті, в тилу, в окупації. Своїм дітям вони хотіли дати найкраще, і найперше – знання.

Деякі публікації, які автор сайту запозичив із районної газети "Трибуна хлібороба",  публікуються без змін. Статті різних років і різних авторів ще раз свідчать про неабияку повагу до  наших героїв. Ми вважаємо, що  районна газета є "місцевим літописцем" і висловлюємо щиру вдячність її кореспондентам за небайдужість до людей, що присвятили життя освіті.

НЕ СТАРІЄ ДУШЕЮ ВЕТЕРАН

       Хочу розповісти про людину, яку знають і поважають майже всі жителі нашого міста. А також району. Це  Іван  Андронович Нещадим,  учасник Великої Вітчизняної війни, майор у відставці, ветеран педагогічної праці.

      Коли декілька років тому районний відділ освіти та педколектив   школи тепло і сердечно вітали Івана  Андроновича з 50-річчям педагогічної діяльності,  у нього подумки промайнуло все його нелегке і разом з тим цікаве життя.

     1939 рік. Його, молодого  випускника Одеського педінституту призвали до лав Червоної Армії.

     А вже в січні наступного 1940 року І.А.Нещадим - кулеметник на  фінському  фронті, потім - звільнення Прибалтики. З липня 1941  року і до кінця війни - безпосередній учасник боїв. Був політруком, розвідником. За період війни двічі поранений.

Українські справжні  чоловіки зараз захищають незалежність нашої країни в східних гарячих точках. У Донецькому полку регулярних військ перебуває і тато нашої однокласниці Насті  Ткачук Віталій Анатолійович. Він став для нас героєм, бо тільки мужні люди ризикують життям, аби захистити Батьківщину від злого ворога. Щоб підтримати бойовий дух бійця, всі учні 7-А класу намалювали малюнки і написали листи Віталію Анатолійовичу, в яких бажали миру і добра, висловлювали захоплення його мужністю.

 Левченко (Смілянець) Надія Миколаївна,

випускниця Христинівської середньої школи №2 1993 року, працівник районної бібліотеки 

        Навчалась я  з 1989 по 1993 рр. в Христинівській середній школі №2. Мені саме більше сподобалась учителька фізики і інформатики – це Федченко (Калиндрузь) Любов Миколаївна. Вона була справедлива, відповідальна за свої оцінки і роботу вчителя. Також могла будь-якого учня навчити різних дослідів і практичних робіт по предмету фізики. Цей  вчитель ніколи не ділив дітей на різні підгрупи: бідні і багаті, відстаючі і відмінники по своєму чи іншому предметові. Вона ставила оцінки, які учень дійсно заслуговував. Багато учнів її  недолюблювали, тому  що вона кожен урок задавала самостійні роботи «літучки», бо  хотіла  щоб діти знали її предмет і вчили його.

 Микола Павлович Мазурик народився у травні 1917 року в с.Шукайвода. Закінчив семирічку, в 15 років розпочав трудову діяльність. Два роки працював у м.Донецьку, одночасно відвідував заняття вечірнього театрального робітничого факультету, після закінчення якого пішов вчителювати.

У 1939 р. Микола Павлович обирається другим секретарем Христинівського райкому комсомолу, у 1940 р. закінчив Уманську педагогічну школу, в 1955 році Уманський учительський, а в 1960 році – Уманський педагогічний інститут. 

З перших днів війни М.П.Мазурик перебував у діючій армії Південно-західного фронту політруком. Брав участь в обороні Києва, потрапив у київське оточення. З 1941- 1943 рр. – учасник партизанського підпілля с.Верхнячки. 1944-1945рр.- знову в діючій армії. Лейтенант 30-го окремогоштурмового батальйону Ленінградського фронту. Демобілізувався в грудні 1946 року. Нагороджений орденом Вітчизняної війни, медалями.

      Микола Лукич Голего  - Заслужений діяч науки і техніки України, член-кореспондент Національної академії наук України, доктор технічних наук, професор, видатний вчений у галузі механіки та машинобудування.

      У 1914 році на станції Христинівка Черкаської області народився хлопчик, якого батьки, (Лука Якович і Ліна Дорофіївна) назвали Миколкою…